Зокрема Андрій Всеволодович на своїй сторінці у Фейсбуці пише:
Я відповів і ще раз підкреслю: у 2009 році я на сесії міської ради проголосував за встановлення пам’ятника Мазепи, більше того, як міський голова, зміг сконсолідувати депутатів міськради (в якій були представники КПУ і Партії Регіонів), які більшістю голосів прийняли відповідне рішення. Сьогодні, щоб поставити остаточну крапку у всілякого роду спекуляціях, підкреслю: Я за те, щоб пам’ятник Івану Мазепі стояв у Полтаві.
У те, що Андрія «Половинку» нарешті «пробило» на патріотизм, можна було б повірити, аби «згадав» він про наших солдатів не за місяць-два до місцевих виборів. І спитайте у солдатів, чи дочекалися вони бронежилетів від Матковського, чи досі чекають?
Під час свого головування Полтавою Матковський намагався будувати у питомо українському місті «руський мир» і возвеличувати його винятково як «город слави русского оружия». Скажімо, проти встановлення у Полтаві пам’ятників справжнім героям України, які боролися з російськими окупантами 300 і 100 років тому, Матковський на посаді міського очільника воював, так би мовити, до останнього патрона. І особливо вихвалявся перед ветеранами, що не допустив появи у місті таких пам’ятників зрадникам. Натомість його «план» з відзначення 300-річчя трагічної для України Полтавської битви передбачав витрати на сотні мільйонів (!) гривень. Реалізувати те безглуздя повністю не вдалося, та без театралізованої «битви», гучних шоу, концертів, нагороджень, що вилилися фактично у танці на кістках наших предків, тоді не обійшлося.
При цьому на офіційних урочистостях з нагоди того ювілею у 2009 році за участю керівника адміністрації президента Росії Сергія Наришкіна «команда» Матковського першим увімкнула гімн…Росії. В ті дні Андрій Половинка влаштував ще й бучну пиятику зі своєю челяддю та іноземцями на території найбільшої полтавської святині – музею-садиби Івана Котляревського.
Раніше «Половинка» не хотів, щоб пам'ятник одному з найвідоміших українських гетьманів встановлювали саме напередодні Полтавської битви ("це провокація!" - гарячкував бютівець, у той же час навперебій запрошуючи до міста "варягів" з Росії), і згодився перенести відкриття на 24 серпня. Потім, очевидно, передумав.
«Депутати і секретар міськради виривали у робітників, які були на місці будівництва пам'ятника інструменти, били і ображали їх. А міліція в цей час стояла в стороні і ніяк не реагувала на протиправні дії, - коментує Микола Кульчинський дії Матковського. - Пізніше представники міської влади зігнали до місця будівництва пам’ятника Мазепі комуністичних бабусь і дідусів, які там зараз здіймають галас».
Фінальна крапка – Епопея встановлення пам’ятника Мазепі за Матковського завершилася тим, що депутати міської ради Полтави на поспішно зібраній позачерговій сесії скасували власне рішення від 22 серпня 2008 року «Про узгодження місця розташування пам`ятника гетьману України Івану Мазепі».
Але на носі вибори, знову треба показати себе патріотом, Матковський всіляко вдає, що він увесь свій час тим і жив, що думав, як встановити пам’ятник видатному гетьманові Мазепі та допомогти українській армії.
Але ж ми знаємо правду! Українофобство й проросійську позицію Матковського нікуди не подіти - ставлення до історії та минулого, протиборство банерам і пам'ятнику Мазепі, повалення хрестів козацької слави, псевдодопомога бійцям на фронт. Якщо Матковський таки добереться знову до крісла міського очільника, ДНР і ЛНР можуть поповнитися ще однією республікою - Полтавською Народною під керівництвом батька-отамана Андрія Всеволодовича.