Не бійтеся виправляти хоч такі, всім очевидні помилки – і до вас потягнуться люди!
МінНацЄд планують ліквідувати… Або, як казав класик української політики:
Планують ліквідувати не тому, що хтось таки визнав помилки. Не тому, що заплановано іншу структуру, інші функції, інші підходи. Не лише тому, що якось «тихо в ліс» має піти керівник установи. Просто вже «не на часі…».
І так зрозуміло, що воно було «мертвонароджене», те міністерство.
Створювалося під одну конкретну людину та фактично дві функції, одна з яких — передвиборча робота та організація додаткових дільниць на виборах за кордоном.
Але концепцію міністерства вже написали, держсекретаря та заступників призначили, структуру вже створили (фактично дублювальну структуру МЗС України), однойменну агенцію також, вже й гроші витратили й додатково намітили в перерозподілі з бюджету…
Які тепер мають бути рішення?
Функції всі вже є в МЗС. Навіть з проведення виборів за кордоном. Є досвід і професійні кадри. Можливо, з додатковим навантаженням стосовно роботи з біженцями від війни й діаспорою можна було б також розширити відповідні департаменти та підсилити кадрово. Координувати цю роботу міг би держсекретар МЗС за підтримки заступниці або заступника міністра, за яким закріплені відповідні підрозділи.
Можна було б подумати й про підвищення ролі міністра закордонних справ в умовах війни до рівня віцепрем’єр-міністра — міністра закордонних справ України. Не факт, що це щось змінить з точки зору поточного менеджменту зовнішньої політики України, а от з питань виконання функцій ліквідованого міністерства може дати більше координувальних механізмів.
Усе це також дасть можливість зекономити такі потрібні зараз для фронту фінансові ресурси.
Тож не бійтеся виправляти хоча б такі, всім очевидні помилки — і до вас потягнуться люди!