У рішенні Апеляційна палата відкинула аргументи «Ізраїлю» про те, що відкриття розслідування після 7 жовтня суперечить Римському статуту.
Апеляційна палата Міжнародного кримінального суду (МКС) у понеділок ухвалила рішення проти аргументів «Ізраїлю» про нібито недійсність розслідування злочинів у Газі після 7 жовтня 2023 року.
Про це повідомляє Middleeasteye.
Це рішення стало важливим етапом у розслідуванні щодо Палестини, яке призвело до видачі ордерів на арешт прем’єр-міністра «Ізраїлю» Беньяміна Нетаньяху та його колишнього міністра оборони Йоава Галанта в листопаді минулого року.
«Ізраїль» подав численні апеляції з метою анулювати ордери, зокрема намагався домогтися відводу головного прокурора МКС Каріма Хана через нібито відсутність неупередженості, а також оскаржував юрисдикцію суду щодо Палестини.
Розслідування МКС щодо воєнних злочинів, скоєних на окупованих палестинських територіях, було розпочато у 2021 році на підставі звернення Держави Палестина від 2018 року.
Однак з листопада 2023 року ще сім держав подали додаткові звернення: Південно-Африканська Республіка, Бангладеш, Коморські Острови, Болівія, Джибуті, Чилі та Мексика.
В апеляції «Ізраїль» стверджував, що прокурор мав повідомити його про початок нового розслідування після надходження звернень від цих семи держав — відповідно до статті 18(1) Римського статуту, яка зобов’язує прокурора офіційно інформувати зацікавлену державу про відкриття розслідування.
Таке повідомлення визначає межі розслідування та дає державі можливість заявити, що вона вже сама розслідує ті самі питання. Цей принцип покликаний запобігти дублюванню проваджень.
Прокурор здійснив таке повідомлення у 2021 році, але «Ізраїль» на нього не відповів. Натомість він наполягав, що суд узагалі не має жодних правових повноважень щодо цієї ситуації.
Після того як прокурор згодом звернувся за ордерами на арешт Нетаньяху та Галанта і отримав їх, «Ізраїль» змінив свою позицію.
Він заявив, що події після атак 7 жовтня 2023 року, очолюваних палестинською організацією Хамас проти «Ізраїлю», є цілком новою ситуацією, а отже суд мав надіслати нове повідомлення перед подальшими діями.
Якби «Ізраїль» домігся успіху, ордери на арешт були б недійсними. Прокуророві довелося б починати процедуру повідомлення заново перед продовженням розслідування — попри те, що «Ізраїль» як тоді, так і зараз міг оскаржувати справу, заявляючи, що проводить власні розслідування щодо Нетаньягу та Галанта відповідно до принципу комплементарності.
«Як зазначено в рішенні, «Ізраїль» мав повне право скористатися принципом комплементарності після того, як Офіс прокурора відкрив розслідування щодо Палестини. Він цього не зробив, натомість знову повторив свою безпідставну заяву про відсутність у МКС юрисдикції щодо ізраїльтян», — заявив Кевін Джон Геллер, професор міжнародного права Копенгагенського університету.
«Ізраїль» зацікавився статтею 18(1) лише тепер, бо прокурор зробив те, у що «Ізраїль» був упевнений, що цього не станеться: реально домігся ордерів на арешт високопосадовців уряду», — написав Геллер у X.
«Подяка Апеляційній палаті за те, що вона розпізнала безпідставні аргументи «Ізраїлю» та відхилила апеляцію.
Подяка також за сміливість дотримуватися закону й відхилити апеляцію «Ізраїлю». Можемо лише сподіватися, що це не призведе до нового раунду санкцій США», — додав Геллер, який також є спеціальним радником прокурора МКС з питань воєнних злочинів.
Розслідування МКС щодо ймовірних воєнних злочинів «Ізраїлю» вже призвело до запровадження санкцій США проти головного прокурора суду, двох його заступників і суддів, які видали ордери в листопаді.