На кого працює поліція України?

Лікбез для начальника ГУ НП у Полтавській області Рогачова.

Положення Конституції України про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вимагає від останньої забезпечення реалізації цих прав і свобод.

Одним із засобів досягнення зазначеної мети є державна служба – особливий інститут держави, спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних завдань та функцій держави.

Стаття 59  Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Тобто служба в поліції є різновидом державної служби в Україні.

Аналіз та узагальнення досвіду участі громадян зарубіжних країн в правоохоронній та правозахисній діяльності дає можливість врахувати і запровадити все позитивне в діяльність громадських формувань в Україні з метою подальшого підвищення ефективності діяльності цих формувань у справі охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями.

Довгий час існувала думка, що наявність великої кількості правоохоронних органів, які покликані охороняти громадський порядок і вести боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, значна кількість співробітників цих правоохоронних органів є надійною гарантією у справі забезпечення належного громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі з правопорушеннями.

Але багаторічна практика довела хибність такої мотивації, тому що дане положення не принесло очікуваного результату у даній сфері суспільного та державного життя.

Надія на оперативність поліції та інших правоохоронних органів, що забезпечують громадський порядок і борються з правопорушеннями, виявилась значно перебільшеною, що призвело до відродження громадських інститутів протидії порушникам громадського порядку та злочинцям.

Не є випадковим, що у більшості країн світу наголос у правоохоронній та правозахисній діяльності органів державного управління ставиться перш за все на попередженні та профілактиці злочинів та інших правопорушень за допомогою громадськості. Практика показала, що значно легше і дешевше як для держави, так і для платників податків витрачати зусилля та кошти на попередження злочинів та інших правопорушень, ніж на їх розкриття.

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ

Національна поліція – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію»).

Принципи діяльності поліції визначено Законом України від 02.07.2015 «Про Національну поліцію».

Верховенство права (стаття 6):

• кожна людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності поліції;
• поліція має використовувати право як інструмент для розв'язання проблем та захисту людей.

Законність (стаття 8):

• здійснення діяльності на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом;
• заборона виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази;
• заборона порушувати закони з метою виконання наказів, розпоряджень та доручень від вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Дотримання прав і свобод людини (стаття 7):

• забезпечення дотримання прав і свобод людини;
• обмеження прав і свобод людини виключно на підставах та в порядку, що визначені законами, за нагальної необхідності й в обсязі, необхідному для виконання завдань;
• припинення здійснення поліцейських заходів, якщо мета застосування таких заходів досягнута або відсутня необхідність подальшого застосування таких заходів;
• заборона за жодних обставин сприяти або безпосередньо здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; при виявлення таких дій негайне вжиття всіх можливих заходів щодо їх припинення та повідомлення про них безпосередньому керівництву;
• заборона надавати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відкритість та прозорість (стаття 9):

• забезпечення постійного інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про діяльність поліції;
• забезпечення доступу до публічної інформації;
• можливості оприлюднення (поширення) інформації з обмеженим доступом.

Політична нейтральність (стаття 10):

• забезпечення захисту прав та свобод людини незалежно від її політичних переконань та партійної приналежності;
• незалежність у своїй діяльності від рішень, заяв чи позиції політичних партій та громадських об’єднань;
• заборона використовувати в органах і підрозділах НП будь-які предмети, що мають символіку політичних партій, та проводити політичну діяльність;
• заборона висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних цілях.

Взаємодія з населенням на засадах партнерства (стаття 11):

• здійснення діяльності поліції в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та інститутами громадянського суспільства з метою вирішення їхніх потреб;
• ефективність діяльності визначається на основі рівня довіри населення до поліції.

Безперервність (стаття 12):

• забезпечення безперервного та цілодобового виконання завдань поліції;
•  заборона відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Реалізація принципу взаємодії поліції та суспільства в діяльності патрульних.

В Україні змінюються підходи до діяльності поліції. Впроваджується модель партнерської поліцейської діяльності, за якої:

• поліція в суспільстві виконує роль координатора в розв’язанні й подоланні проблем, що впливають на правопорядок і безпеку громади;
• відповідальність за стан справ у правоохоронній сфері несе не лише поліція, а й усе суспільство – громада, державні органи, громадські організації, населення;
• громадяни виступають у ролі «замовників» послуг, яких вони очікують від поліції, тому надані їм послуги мають бути своєчасними та якісними, оскільки поліція перебуває на службі тих, хто її наймає та утримує.

У діяльності поліції зарубіжних країн для позначення співпраці поліції з населенням вживається термін «поліція громади» («общинна поліція»). Основна ідея взаємодії поліції та суспільства полягає в наступному:

• усвідомлення поліцією необхідності врахування думки і побажань громадськості при визначенні та оцінці своєї роботи;
• співпраця з населенням з метою виявлення і вирішення місцевих проблем, зорієнтована на попередження правопорушень;
• населення – партнер поліції і повноправний учасник діяльності з покращення роботи поліції.

Суть такого підходу позначається терміном «community policing» (англ.), паралельно з ним вживається термін «police-public partnerships» (англ.). Організація безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у 2008 р. визначила community policing як філософію або організаційну стратегію, під якою розуміють взаємне співробітництво поліції та громади (суспільства) з метою підвищення ефективності протидії злочинності, страху перед злочинами, фізичній або моральній шкоді, розпаду добросусідських відносин, а також покращення якості життя для всіх.

Концепція взаємодії поліції та суспільства є основою діяльності поліції. Це нова стратегія роботи поліції:

В основі цієї концепції лежить розуміння того, що поліцейські є невід’ємною частиною суспільства, в якому вони живуть та працюють.

Для такого підходу характерні наступні риси:

• Вирішення проблем: кожен відіграє роль у наданні підтримки та впровадженні ініціатив щодо вирішення проблем.
• Партнерство поліції та громадянського суспільства: визначення потреб громади та пріоритетів із підтримання правопорядку; забезпечення підзвітності, прозорості та дієвості.
• Підзвітність: Національна поліція має звітувати про результати дієвості та ефективності управління та використання наявних ресурсів.
• Видимість, доступність та реагування: виділення ресурсів для взаємодії поліції з громадою підвищить ефективність діяльності поліції у громаді.
• Попередження та зменшення кількості злочинів: попередження злочинів є обов'язком кожного, в тому числі й членів громади.

Ст.11 Закону України «Про Національну поліцію» Взаємодія з населенням на засадах партнерства:

1. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
2. З метою визначення причин та/або умов учинення правопорушень планування службової діяльності органів і підрозділів поліції здійснюється з рахуванням специфіки регіону та проблем територіальних громад.
3. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
4. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами.

Ст. 5 Закону України «Про Національну поліцію» Взаємодія поліції з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

У забезпеченні правоохоронцями публічного порядку взаємодія передбачає наявність спільної мети, використання наявних у сторін сил і засобів, узгодженість дій тощо. Взаємодія поліції та суспільства має будуватися на засадах довіри, прозорості, взаємодопомоги в боротьбі зі злочинністю.

Основними завданнями з активізації взаємодії між поліцією та суспільством є:

• підвищення авторитету й довіри населення до поліції;
• покращання стану комунікативної та загальної культури працівників поліції;
• сприяння об’єктивному інформуванню населення про діяльність поліції через ЗМІ;
• створення позитивного іміджу поліції шляхом підвищення рівня професійної компетентності та покращення результатів її діяльності;
• забезпечення безпосереднього діалогу між поліцією та населенням (громадськими об’єднаннями, профспілками, асоціаціями, організаціями, підприємствами) на конкретній території;
• проведення активної профілактичної, виховної, просвітницької роботи серед різних верств населення з метою запобігання злочинності, формування в громадян відчуття особистої причетності до правового порядку в суспільстві.

Основи партнерства поліції та суспільства:

Натомість, що ми бачимо?

Численних зрадників і колаборантів, які, прийнявши присягу на вірність Україні, свідомо перейшли на бік ворога.

Які, прийнявши присягу на вірність Україні, свідомо вчиняють кримінальні злочини, свідоцтвом чому є приховування ідентифікуючих особу жетонів, та відсутність камер під час здійснення процесуальних дій.

Зупинка автотранспортних засобів задля виконання якогось міфічного наказу керівника ГУ НП Рогачева та воєнкома, а потім намагання тихенько відійти до лісу, не представляючись, та не повідомляючи про причини зупинки автотранспорту.

Неодноразові відмови працівника поліції приймати заяву та фіксувати ями по коліна, які створюють небезпеку учасникам дорожнього руху.

Натомість сотні камер на сотні мільйонів гривен, встановлені задля отримання максимальних прибутків вигодонабувачів.