Василь Чепурний, кандидат історичних наук, голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Комісари Чернігова.
Правду треба знати. Отже, за щоденником Дмитра Країнського,
комісарами в перші роки більшовицької окупації були майже всуціль євреї.
Чи не перший – комісар Лєвін із Городні. При ньому розстрілів
було мало – тільки реквізиція майна. Гуманний бандит.
Далі – Коржиков, Рубан, Гухман із Стародуба, Твєрской,
Стєрлін, Абрамов, Голушко. Два з них, схоже, українці. Принаймні, Рубан з
новгород– сіверських селян.
Комісаром освіти був Ідліс, його секретарка – Фейгіна. Комісар охорони здоров'я Елкінд, комісар соцзабезу Хвиля. Єврейка
Должикова відала квартирним обліком.
Урінсон, син торговця, кат місцевої інтелігенції. А
його батьки втекли від большевиків...
Далі – про наших Коцюбинських: «Метрик – Данюшевский – еврей, сын богатой владелицы мануфактурного магазина. Он женился на Коцюбинской, дочери украинского писателя, только что окончившей гимназию. Ее брат Юра Коцюбинский – гимназист, скоро сделался видным большевиком. Он женился на дочери известной блольшевички Бошь и свирепствовал в Чернигове».
«Уринсон, Данюшевский, Коцюбинский решали судьбу всех уважаемых в Чернигове почтенных людей».
А як вирішували – приклад Мілітіни Мякшилової,
гімназистки, яка була арештована за те, що з тіткою дали переночувати офіцеру
Панченку, який ховався від большевиків. Ніч дівчину ґвалтували п'яні солдати, а
вранці розстріляли біля Чорторийського мосту на Гомельському шосе.
Ще комісари – Антонов (військові справи),
Туровський Уонька – його адьютант. Пилипенко (нарешті країнське прізвище! ) –
комісар пошти і телеграфу.