Для дітей віком до 16 років передбачено 10 видів обов’язкових щеплень.
У Департаменті охорони здоров’я при Полтавській облдержадміністрації розповіли про вакцинацію та про міфічну небезпеку, пов’язану з нею.
Міф і правда про вакцинацію
– Сьогодні серед молодих батьків побутують вигадані судження з приводу вакцинації та її побічних ефектів. Першим таким міфом є думка, що «краще перехворіти природним шляхом, аніж зробити щеплення». Насправді ризики ускладнень після інфекційних хвороб є набагато більшими, ніж ризики побічних проявів після вакцинації, – розповідає керівник підрозділу медичної допомоги матерям і дітям при Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА Ігор Пирогов.
– Також побутує хибне твердження, що «вакцина може ослабити імунну систему людини». Вакцини діють по-іншому. Віруси, що містить доза вакцини, настільки ослаблені, що не можуть завдати шкоди імунній системі реципієнта.
«Дитина, прищеплена живою вакциною від поліомієліту, може заразити оточуючих цим вірусом».
В такому разі дитина деякий час є джерелом інфекції, проте не несе жодної загрози для уже прищеплених осіб. В свою чергу ще не вакциновані люди можуть заразитися, але такий ризик становить 1 випадок на 14 млн щеплень.
Поліомієліт є хворобою брудних рук. Скорочення ризику полягає в дотриманні елементарних правил гігієни.
«Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тож і вакцинація не є необхідною».
Грудне вигодовування не може захистити дитину від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Немовля, яке годується материнським молоком, при захворюванні на кашлюк може навіть померти.
«Дітям з хронічними захворюваннями забороняється проводити вакцинацію».
Діти з хронічними захворюваннями є найбільш вразливими до інфекційних хвороб. Вони протікають у них важче і призводять до ускладнень. Особливо це стосується дітей з астмою і цукровим діабетом. Їх потрібно вакцинувати від пневмококової інфекції та кожного року проти грипу.
«Дітям, щоє ВІЛ-позитивними, щеплення робити не можна».
У цьому випадку, як і з хронічними захворюваннями потрібна увага, адже такі діти є особливо вразливими до інфекцій та їх збудників. Для забезпечення повноцінного функціонування організму їм потрібно робити додаткові щеплення, які навіть не входять до обов’язкового календаря вакцинації.
Календар щеплень на Полтавщині
Календар щеплень – це вікова схема, що вказує на необхідні вакцини та інтервал їх застосування на організм людини від народження і до окремих випадків екстреної вакцинації при виникненні такої потреби. Такі календарі складаються за результатами клінічно-епідеміологічних досліджень і діють в кожній цивілізованій країні, залежно від особливостей порогової захворюваності в ній.
Український вакцинаційний календар частково відповідає європейському. Перше щеплення дитина повинна отримати одразу після народження. Попередній календар складався з дев'яти вакцин: туберкульозу (БЦЖ), поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правцю, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В. Нещодавно додали ще й десяту – проти гемофільної інфекції.
За словами Ігора Пирогова, у Полтавській області не має особливої ситуації зі спалахами конкретної епідемії, тому на нашій території діє загальна для всієї країни система вакцинації.
– Полтавщина не має певних особливостей з розповсюдження конкретного захворювання. Тому, за наказом МОЗ №51 «Про профілактику щеплень в Україні» у нас діє загальнодержавний календар щеплень. У перший день після народження, малюка мають провакцинувати від гепатиту В. У віці 2 місяців, маленьких полтавців щеплюють від гемофілії (ХІБ-інфекція). 4 – 6 місяців –від дифтерії і у 18 місяців від поліомієліту та кору. Остання вакцинація в дитини робиться в 16 років.
Він додає, що щеплення бувають також екстренними. Серед них, наприклад, від стовбняка уже в дорослому віці, коли людині загрожує зараження.
Європейська система вакцинації
У ряді європейських країн діє схожа з українською система щеплень.
У їх календар входить близько 15 щеплень: кір, правець, коклюш, дифтерія, поліомієліт, свинка, гепатит В, пневмококова інфекція, краснуха, гемофільна інфекція, вітрянка та інші.
Проте вакцинація не є обов'язковою у деяких країнах Європи (в Італії та Франції необхідними є 3 щеплення, у Бельгії – 1). «Утисків» цивільних прав в разі відмови від уколу не передбачається – таких дітей спокійно беруть в дитячий садок або школу.
Окрім цього, у рядідержавє так звана, «шестерня» – шість щеплень за один раз. Вона включає коклюш, дифтерію, правець, менінгіт, поліомієліт і гепатит В. робиться дитині вперше приблизно в п'ять місяців. Потім повторюється два рази через кожні 8 тижнів. У 14 -16 місяців слідують краснуха, кір та епідемічний паротит, повторювати необхідно протягом 6 місяців (але не раніше, ніж через 8 тижнів). Додатково можна зробити деякі щеплення, що є платними - пневмокок, менінгокок, енцефаліт.
Вакцини з Європи та Азії
– З червня минулого року, до Полтавщини надійшла чергова партія всіх необхідних вакцин. На сьогоднішній день всі райони області забезпечені обов’язковими препаратами.
Всі вакцини, які надходять до області, європейського виробництва. В основному країнами-поставниками є Франція (корпорація «Sanoripaper») та Великобританія, звідки до нас надходять препарати проти поліомієліту.
Різниці між цими вакцинами не існує, кожна із них пройшла перевірки в європейських лабораторіях та діє по всьому Євросоюзу. Щодо так званих «індійських» препаратів – це лише вигадка. Насправді, хоч частина з них і виробляється в Індії, але країною, що їх виготовляє є Об’єднане королівство,– розповідає Пирогов.
Окрім цього, одним із основних фармацевтичних партнерів України є Бельгія, що поставляє вакцини від 6 інфекційних захворювань (кашлюк, кір, краснуха, дифтерія, стовбняк, поліомієліт).
Протипоказання щепленням
– Існує кілька справжніх протипоказань вакцинації. Першим і найголовнішим є алергічна реакція реципієнта на певний про інфекційний препарат. В такому разі, перед його введенням обов’язково перевіряється реакція організму. Сюди ж відноситься і алергічна реакція в минулому.
Наступною причиною, по якій не робиться вакцина, є гострі респіраторні захворювання, адже це може викликати ускладнення. Також вроджений імунодефіцит і ще ряд вроджених хвороб, – розповів фахівець.
Реальна ситуація
Станом на 1 липня 2016 року ситуація з вакцинацією в Україні залишалась критичною. Про це розповіла в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
– Нещодавно на колегії МОЗ надали статистику, скільки дітей було вакциновано в минулому році. Станом на 1 липня 2016 року дітей першого року життя, які отримали щеплення проти туберкульозу, – тільки 11,5%, поліомієліту – 39%, кашлюку, дифтерії, правця – менше 2%, гемофілії – 4% тощо, – повідомила Супрун.
– При цьому, за рекомендацією МОЗ передбачається 95%-ва вакцинація дітей. У 2007 році цей рівень становив 96%, а сьогодні – 20% за всіма програмами, – уточнила виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина. За її словами, основною причиною побоювання вакцинації серед батьків та міфи про так звану «Індійську» вакцину став реальний брак вакцин від основних інфекційних захворювань.
Нестача на Полтавщині
Ще у 2016 році в області була зафіксована нестача деяких щеплень.
Педіатр Полтаської дитячої поліклініки Наталія Заїченко прокоментувала цю
ситуацію.
-Кілька разів протягом 2015
року батьки могли зробити їх своїх дітям за рахунок держави, але кількість доз,
яку отримала Полтава і, зокрема, наша поліклініка, була обмеженою і не змогла
охопити всіх бажаючих. Крім того, вакцину від туберкульозу неможливо вільно
придбати в аптечній мережі. Із щепленням проти гепатиту було трохи простіше, бо
вона є у продажі . Складнощі виникли із «Пентаксимом» та його аналогом
«Інфанрікс» (проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту і гемофільної
інфекції). Уже в другій половині року їх не можна було
знайти ні за державний кошт, ні купити самостійно. Така ж ситуація була і в 2016 році, – розповіла
вона.
Цікаво, що закупівлі, які проводить держава принесуть результати лише після виготовлення цих вакцин відповідними фармацевтичними корпораціями, отже і в цьому році може спостерігатися ситуація з нестачею відповідних щеплень.
Чому в Україні та Полтавщині не має деяких вакцин
За матеріалами газети «Сьогодні»Закупівлі вакцин через міжнародні організації в певній мірі заповнюють їх дефіцит в Україні. У цьому році ЮНІСЕФ в Україні заощадив 25 мільйонів гривень тільки на закупівлю вакцин.
Однак усіх проблем це не вирішує. Гроші на їх закупівлю на 2017 наступний рік виділялися з державного бюджету. Середньостатистичний цикл процесу закупівель препаратів тривав рік, а їх виробництво – до 26 місяців. При цьому виробники не можуть заздалегідь виготовляти препарати спеціально для України без передоплати або гарантії оплати. Тому Україні довилося купувати залишки вакцин зі складів або у тих країн, які їх придбали з запасом.
– Україна замовляє вакцини з дня, коли вони вже не можуть бути поставлені. Цикл виробництва вакцин – до двох років. Тому сьогодні, замовляючи вакцини на 2017 рік, ми їх отримаємо реально в наступному році, а може і через півтора-два, – додала Стефанишина.
Окрім цього, виникає проблема із реєстрацією вакцин, адже деякі з них, хоч і передбачені у календарі щеплень, не входять до реєстру можливих для закупки.
Частково проблему вирішує те, що в тендерах можуть брати участь препарати, сертифіковані ВООЗ. Вони також повинні пройти процедуру реєстрації в Україні, але вже спрощеною схемою.
Єлизавета Білоконь