З 1 січня в Україні стартує програма профілактичних медоглядів — національний чекап — для людей віком від 40 років.
Її запроваджують для того, щоб виявляти тяжкі захворювання на ранніх стадіях.
У проєкті бюджету на 2026 рік запропоновано закласти кошти на створення умов, спрямованих на профілактику захворювань.
«Ми запускаємо загальнонаціональну кампанію профілактичних медичних оглядів, спрямованих на виявлення серцево-судинних захворювань, діабету та ментальних розладів», — повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, протягом місяця після того, як людині виповниться 40 або більше років, у застосунку «Дія» надійде push-повідомлення з пропозицією пройти чекап — перевірити своє здоров’я.
Тому, хто захоче скористатися цією програмою, надійдуть кошти на картку, створену в «Дії». Суму цих коштів поки що не уточнюють.
Потім потрібно буде обрати заклад охорони здоров’я (державний, комунальний чи приватний) для проходження відповідного переліку лабораторних та інструментальних досліджень і консультації лікаря за їх результатами.
Лікар має дати рекомендації та, за потреби, направити до вузькопрофільного фахівця. Він також може виписати рецепт на медпрепарати для лікування або контролю хвороби. Це може бути й електронний рецепт на безкоштовні ліки, які допоможуть стримати розвиток хвороби.
Український державний чекап націлений на раннє виявлення таких захворювань, як серцево-судинні, діабет та психічні розлади. Адже, як доводить статистика, саме ці хвороби в Україні є головними причинами передчасної смертності та втрати працездатності.
Про це повідомила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Вікторія Вагнер у коментарі NV.
«Згідно з наявною інформацією, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смертності в Україні, що робить їх однією з найгостріших медичних та соціальних проблем. ССЗ призводять до близько 64–66% усіх смертей в Україні. Це один із найвищих показників у світі», — зазначила депутатка.
За її словами, щороку від серцево-судинних захворювань помирає понад 400 тис. осіб. Протягом 2010–2020 років Україна втратила майже 4,6 млн своїх громадян через ці хвороби.
Головна проблема в тому, що в Україні серцеві захворювання призводять до смерті у відносно молодому віці.
За статистикою, у 2021 році середня тривалість життя в Україні становила 69,77 року: жінки жили в середньому 74,36 року, що на 9 років більше, ніж чоловіки — 65,16 року. Це один із найнижчих показників у Європі.
А після повномасштабного вторгнення суттєво скоротилася середня тривалість життя — не лише через загибель людей під час воєнних дій. У 2023 році у жінок вона становила 70,9 року, у чоловіків — 57,3 року.
Того ж 2023-го смертність від серцево-судинних захворювань зросла на 15,5% порівняно з попередніми роками. Зокрема, жінки в Україні мають у 2,4 раза вищу смертність від цих хвороб, ніж жінки загалом у Європі, та в 3,5 раза — ніж у ЄС.
Постійний стрес через війну призводить до того, що інфаркти та інсульти все частіше діагностуються у віці до 50 років.
Вагнер також звернула увагу на те, що цукровий діабет є третьою за поширеністю причиною смертності — після серцево-судинних та онкологічних захворювань.
Лише за офіційною статистикою в Україні такий діагноз мають 1,2–1,3 млн людей. Проте експерти МОЗ та профільних асоціацій переконані, що реальна кількість хворих може бути вдвічі-втричі більшою. Адже багато людей живуть із діабетом, не знаючи про свій стан — особливо це стосується діабету II типу.
За останні 10 років захворюваність на діабет в Україні зросла більш ніж на 50%. У 2023 році ця хвороба була виявлена у понад 531 тис. українців.
Медики припускають, що до 65% випадків діабету в Україні залишаються недіагностованими.
До слова, близько 3% первинної інвалідності серед дорослого населення України є наслідком діабету. Причому це захворювання постійно молодшає, вражаючи людей у віці до 40 років.
Загалом державний безкоштовний чекап націлений на виявлення саме цих двох типів найбільш загрозливих захворювань для українців. А перевірка ментального (психічного) здоров’я відповідає на виклики, спричинені війною.
«Чекап буде дієвим інструментом лише у разі, якщо він стане поворотним моментом у взятті відповідальності за власне здоров’я на себе. Адже у разі діагностування хвороб на ранній стадії пацієнти мають усі ресурси, аби відновити своє здоров’я, якщо дотримуватимуться здорового способу життя», — наголосила депутатка.
А головна небезпека, додала вона, криється в тому, що значна кількість пацієнтів, отримавши попереджувальні діагнози, може просто проігнорувати загрози та не лікуватися й не змінювати негативний спосіб життя.
І навпаки, чекап може стати дієвим інструментом, якщо в разі діагностування хвороб на ранній стадії люди серйозно візьмуться за відновлення свого здоров’я.
Чекап (check-up) — це комплексне медобстеження для оцінки стану здоров’я, необхідне для профілактики та виявлення захворювань на ранніх стадіях.
Практика проходження базового чекапу здоров’я у розвинених країнах є важливою складовою системи профілактичної медицини. Її дія спрямована на раннє виявлення захворювань та факторів ризику, що допомагає вчасно вжити заходів і запобігти розвитку серйозних проблем.
У європейських країнах рекомендують проходити такі огляди у віці до 45 років — хоча б раз на три роки, після цього — обов’язково раз на рік. Якщо в людини є хронічні захворювання, рішення про частоту чекапів для неї ухвалює лікар.
Для громадян США, де медпослуги є одними з найдорожчих у світі, базовий чекап входить у вартість медичного страхування.
У Німеччині система охорони здоров’я фінансується за рахунок обов’язкового медстрахування, відповідно, базові чекапи доступні всім, хто має страховку.
Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) гарантує безкоштовний базовий чекап для всіх резидентів.
Як правило, розширення базового чекапу в розвинених країнах можливе лише за окремі кошти.
Що ж стосується України, є великі сумніви щодо результативності нововведення. Як повинні проходити чекап військовослужбовці? Жителі прифронтових районів теж не зможуть проходити обстеження. І навіть для мешканців відносно «спокійних» територій в умовах чинної системи охорони здоров’я потрапити на прийом до вузькопрофільного лікаря — завдання не одного місяця. Особливо коли кількість направлень до фахівців зросте.