Держкомпанії приховують заробітки топменеджерів, бо це… «негативно вплине на діяльність»
Воєнний стан надав більшості державних компаній та установ можливості не звітувати перед суспільством. «Главком» уже писав про відмову Державного управління справами оприлюднити зарплати президента та окремих працівників його Офісу за 2022 рік.
Такий же фокус провернули у найбільших державних компаніях, «Нафтогазі» та «Укрзалізниці». Вказані акціонерні товариства, засновниками яких є Кабінет міністрів, відмовилися оприлюднювати відомості про заробітні плати топменеджерів під час війни.
«Нафтогаз»: зарплати топменеджерів – особиста справа
У Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» «Главком» запитав дані про заробітні плати, винагороди та інші виплати за 2022-2023 роки голови правління Олексія Чернишова, а також директорів дочірніх АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Нафтогаз Тепло», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртранснафта», ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг», які входять до структури «Нафтогазу» та керівників департаментів вказаних організацій.
Дані про мізерну, як для керівника такого рівня, зарплату Олексія Чернишова щомісячно оприлюднюються на сайті «Нафтогазу». Там, наприклад повідомляється, що за січень-березень Олексій Чернишов одержав 151 тис. грн зарплати (у середньому – 50 тис. грн за місяць). Для порівняння, один з попередників Чернишова Андрій Коболєв, тепер на лаві підсудних. Екскерівника «Нафтогазу» підозрюють у незаконному одержанні майже 230 млн грн премії.
Крім цього, у березневій звітності з’явилися виплати двом членам наглядової ради «Нафтогазу», щоправда, без прізвищ. Одному з них за тиждень роботи (з 24 січня до 31 січня) було виплачено 93,5 тис. грн винагороди. Інший член наглядової ради за лютий отримав 362,4 тис. грн.
На цьому відкритість і завершилася. Директорка з людського капіталу групи «Нафтогаз» Лілія Ткаченко у відповідь на запит «Главкома» заявила, що інформація про зарплати директорів АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Нафтогаз Тепло», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртранснафта», ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» є конфіденційною.
«Поширення компанією персоніфікованої інформації щодо заробітної плати, винагород та інших виплат (у розрізі місяців) директорам та керівникам департаментів юридичних осіб групи «Нафтогаз» буде вважатися порушенням права особи на особисте та сімейне життя та його таємницю», – пояснили у державній компанії.
У коментарі «Главкому» юристка фундації Dejure Христина Буртник зазначила, що «Нафтогаз» є акціонерним товариством, єдиним засновником і акціонером якого є держава. Тому всі кошти, вкладені і зароблені цим акціонерним товариством, є власністю держави.
«За такою логікою, розпорядження цими коштами, зокрема, виплати заробітних плат і винагород – це розпорядження бюджетними коштами. А отже, це має бути відкрита інформація. Обмежувати інформацію, відкритість якої передбачає закон про доступ до публічної інформації, ніхто не має права, у тому числі – передбачаючи умови конфіденційності у трудових договорах», – вважає юристка.
Адвокат Дмитро Бузанов цитує частину 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», де сказано, що «не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів». На думку Бузанова, заробітна плата або будь-яка винагорода, передбачена угодами, не тільки керівників юридичних осіб, що є розпорядниками бюджетних коштів, але й усіх працівників, є публічною інформацією.
Адвокат також нагадує про сформовану судову практику з цього питання. Зокрема, ще у 2016 році пленум Вищого адміністративного суду України видав постанову про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації. У ній йшлося, що інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів є такою, що представляє суспільний інтерес.
«Оскільки за інформацією звертається журналіст, то є вірогідність, що інформація має суспільний інтерес. Ненадання відповіді на запит або надання неповної інформації є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – наголосив Дмитро Бузанов.
«Укрзалізниця»: оприлюднення розміру зарплати може становити загрозу
Аналогічний запит про доходи голови та членів правління компанії за 2022-2023 роки «Главком» скерував і до акціонерного товариства «Укрзалізниця».
У департаменті інформаційної політики та стратегічних комунікацій «Укрзалізниці» у відповіді зацитували декілька законів, та вказали, що:
«Розголошення інформації, яка запитується у зверненні, може негативно вплинути на діяльність керівництва товариства, яке задіяне у процесі стабільного функціонування об’єкта критичної інфраструктури, а також становити загрозу системі управління технологічними процесами…».
І зауважили: після того, як у країні скасують воєнний стан, інформація про заробітки голови та членів правління «Укрзалізниці» з’явиться на сайті компанії.
Адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов, коментуючи відповідь залізничників, повідомив, що «Укрзалізниця» є юридичною особою публічного права, а, отже, є розпорядником інформації у частині розміру щомісячної заробітної плати, винагороди та інших виплат голові та членам правління.
Щодо посилань на воєнний стан, у зв’язку з чим згадана інформація приховується, адвокат заявив, що «Укрзалізниця», у порушення статті 22 закону про доступ до публічної інформації, не навела конкретну підставу відмови у наданні запитуваної інформації. Євген Воробйов зауважив, що Верховна Рада, яка має повноваження вводити обмеження під час воєнного стану, не призупиняла дію положень закону про доступ до публічної інформації.
«Пункт 1 частини 1 статті 15 цього закону на момент відмови у наданні інформації не був обмежений/зупинений Верховною Радою. Тому, розпорядник зобов’язаний був оприлюднити запитувану інформацію. До того ж, інформація яка міститься у згаданій нормі містить презумпцію безумовної відкритості, тобто завжди суспільний інтерес переважає», – резюмує юрист.
Таким чином, можна зробити висновки, що «Нафтогаз» та «Укрзалізниця» не мають права приховувати дані про розмір зарплат своїх співробітників.
Чому ж вони це роблять? Можна припустити: для того, щоби зайвий раз не обурювати суспільство космічними сумами. Нагадаємо, що коли спалахнула суспільна дискусія стосовно того, чи варто урізати зарплати військовослужбовцям під час війни, уряд вдався до звичної «відмазки» – у державній скарбниці бракує коштів.