Щоправда, за довшим розмислом, оприлюднення Олександром Федоровичем Мамаєм актуальної політичної позиції під президентські вибори слід вважати позитивом – записний українофоб, прихильник комсомолу і чужих «безсмертних полків» зняв машкару громадянина і не тільки ми, нарешті, побачили, кого «цукрове бидло» двічі всукувало нам міським очільником. (https://poltava.to/news/49736/?fbclid=IwAR0zuL3qqJwnuPrOvUFq4HiKeevLaINNSIvtcc-XjvGrVIyCQnssgfwmaHM).
Душа чужинця знайшла свою ідеологічну гавань, оскільки мамаєвська мертвонароджена «Совість України» підступно і нахабно експлуатувала обидва слова у назві, лише прикриваючи відверте «мамонство» ( Матвія 6:24: Не можете Богові служити й мамоні). До «ЗаЖОП'и» термінологічних претензій менше – тут навіть прізвища одіозних вождів не залишають найменших сумнівів: п'ята колона у всьому своєму непотребстві!
Неописанним щастям пломеніли опозиційні очі нашого політичного перекинчика, коли він на збіговиську одного з ворожих Україні таборів признавався у давній залюбленості у «Опозиційну платформу — За життя» і здійснену мрію про можливість коли-небудь потримати «чесну» правицю Юрія Анатолійовича у своїй, такій же «чесній». Делегат з'їзду «ЗаЖОП'и» довірливо повідомив нажитим однодумцям, як приємно всіма фібрами своєї все ще жовтенятської… душі відчути особливу надихаючу ауру над Вадимом Зіновійовичем. І нас не на жарт схвилювало привселюдне прокляття Олександром Федоровичем страшної миті, «коли приходиш додому, відкриваєш холодильник – а він порожній». Витиснув таки сльозу у нас, новоспечений і голодний вождь обласного осередку партії Рабиновича & Бойка. Чи хоч погодували чоловіка однопартійці?
Співчуваємо родині. Не будеш же кожному пояснювати, що гени україноненависництва через слину не передаються. Ця капость, як і воші, вилуплюється з гнид «руського міра», «зажопництва» і «совковості». Бридка популяція особливо стрімко прогресує за браком базової освіти і мінімального набору принципів.
Вадим Демиденко