Про це у своїй колонці пише журналістка Лариса Волошина.
«Фактично, ми спостерігаємо, як олігарх, якого справедливо підозрюють у ексклюзивному доступі до українського президента, оголошує аукціон: "Можемо здати Україну Путіну, а можемо не здавати. В залежності від того, хто дасть більше". В тому ж інтерв’ю він говорить про розслідування щодо Бурісми. Це треба розуміти як окремий лот, за який можуть поторгуватися демократи та республіканці», – написала Волошина, коментуючи нещодавнє скандальне інтерв’ю олігарха для New York Times.
Журналістка провела паралелі між нашим часом та недавнім минулим: «Найпаскудніше в цій ситуації, що 2019-й – це новий 2010-й. Тоді Янукович теж вирішив влаштувати аукціон між Кремлем і Брюсселем. Закінчилося погано. Махінатори забувають, що наміри самі по собі творять реальність. Зближення з агресором уже йде повним ходом».
Також Волошина наголосила, що Коломойський – не перший і не єдиний із олігархів, хто просуває ідею примирення з Росією.
«Аналогічні тези про вигідну співпрацю з Москвою просувають й інші представники влади та інші олігархи. Достатньо згадати статтю Віктора Пінчука для The Wall Street Journal. Там теж говорилося про економічні зиски, які Україна отримує від "порозуміння" з Росією. Подібні балачки розмивають проукраїнську коаліцію, демобілізують українське суспільство і врешті-решт допомагають Путіну скуповувати симпатиків», – написала журналістка.
Завершуючи статтю, Волошина вказала на те, що у ситуації, яка склалася, винні самі українці. З часів Кучми вони звикли до безкарності олігархів: «Завдяки "плівкам Мельниченка" українці побачили всю дріб’язковість мотивів тих, хто прищеплював олігархію на українську землю. Ті ж самі люди з тими ж самими інтересами та безпринципністю. День бабака. Показовим є те, що тоді українців обурювало зверхнє ставлення до них і країни. Зараз вже звикли. Тож не так уже не правий Коломойський, коли обіцяє "спонсорам" втілити в життя будь-які їхні забаганки. Наступний лот — Україна. Ціна — 100 млрд. Хто більше?».