Цим пояснюється тягомотина із забороною Україні стріляти американськими ракетами по Московії у часи Байдена та Трампа
Американців після численних поразок у війнах сформувалося достатньо скептичне ставлення щодо участі військ США у будь-яких наземних операціях у світі.
Це я і про еліти говорю, і про глибинний народ. «Навоювалися вже», — кажуть там всі вони подумки.
Цим пояснюється тягомотина із забороною Україні стріляти американськими ракетами по Московії у часи Байдена. І аналогічна імпотентність у часи Трампа.
Цим пояснюється також їхній переляк після того, як ізраїльтяни вдарили по Ірану 13 червня.
Перша реакція Трампа тоді: «Ми у цьому не брали участі».
Перша реакція Рубіо тоді: «Ми не беремо участі в ударах проти Ірану».
І лише коли з'являється високий шанс на успіх, вони починають базікати про «свою вирішальну участь у перемозі». От як зараз підключилися до ударів по Ірану.
Це дуже кумедно спостерігати зі сторони. Це як у поганому голлівудському кіно про поліцейських, які приїхали на місце пригоди вже після того, як хороші хлопці побили поганих.
Але саме так зараз працює політична логіка і військова доцільність американської держави.