Майдан по суті був колективним гострим приступом самоповаги і відповідальності. А люди з самоповагою не опускають руки, не скиглять і не перекладають відповідальності ні на кого.
Про це на своїй сторінці у Facebook у річницю Революції Гідності написала журналістка Вікторія Балицька.
«Вдивляюся в світлини з Майдану. Мертвими лежать ті, кого згодом назвуть Небесною Сотнею. Це люди, в яких відібрали життя. Не віддали вони, як це часто говориться... Як це «віддали за»? Не віддавали! Боролися! Вони хотіли жити інакше, ніж жили, а їх через це вбили. Кожен із них чимось жив, мав якісь радості в житті, якісь проблеми, кожен мав когось, кого любив і кого ненавидів, носили якийсь одяг, купували якісь речі, мали якесь улюблене чи остогидле заняття... Зруйновані життя, космоси, галактики... Поранене життя родичів, які, можливо, так і не оговтаються ніколи від смерті близьких людей. І чи легше їм від того, що Небесна Сотня – це священна ЦІНА!? Що суспільство отримало, заплативши цю страшну ціну?», – написала вона.
На її думку, чимало людей вважає, що це була ціна за зміни суспільства. «Але це не так. Це ціна МОЖЛИВОСТІ зміни суспільства. Це ціна ШАНСУ, ціна ПЕРСПЕКТИВИ. Якщо правильно зрозуміти сутність цієї ціни – то все стає на свої місця. І ні в кого б не повернувся язик сказати «За що померла Небесна Сотня?» Та ні за що не померла. Бо не їхали на Майдан спеціально помирати. Кожен вірив, що виживе і змінить дійсність. Ці люди просто були вбиті. А вже суспільство вправі вважати їхню смерть офірою, жертвоприношенням за якесь сакральне таїнство», – зазначила Вікторія Балицька.
Журналістка вважає, що цим таїнством є зміна свідомості із акцентом на індивідуальній відповідальності за усе, що відбувається в країні та на самоповазі.
«Це два золоті ключика до якісного життя, Можливо, навіть один із них діамантовий. Самоповага – це, мабуть, діамантовий ключ. Людина з самоповагою не дозволяє собі порушувати закон, не краде, не обдурює, не лукавить, не дає хабарі, не дозволяє себе принижувати, не дозволяє собі сідати п’яним за кермо, не очікує подачок, не дозволяє себе обдурювати політикам і чиновникам, не може ховатися від повістки, не може мовчати коли б’ють слабшого й ображають ближнього, не може кинути недопалок повз смітник», – зазначила журналістка.
«І, звісно, відповідальність. Усвідомлення, що ми відповідальні за все, що відбувається в суспільстві, – це чарівна паличка, яка міняє дійсність.
Адже Майдан – це по суті ж був колективний гострий приступ самоповаги та відповідальності. Люди з самоповагою не опускають руки, не скиглять, не перекладають відповідальності ні на кого і не агресують в пустоту. А сумлінно працюють над якістю свого життя і роблять це з гідністю. Інакше ми знецінюємо суспільну ціну, уособлену в Небесній Сотні, знівельовуємо смерть людей, які на фото... Ми маємо прийняти кожного із загиблих як родича, як близьку людину і відчути біль – це додасть сил і впевненості. З сумними, але вагомими роковинами всіх нас!», – додала вона.