Голова Полтавської ОДА Валерій Головко зі своїм першим заступником, а за сумісництвом керівником обласної організації партії "Солідарність" Андрієм Пісоцьким, 21 вересня презентували Андрія Матковського як кандидата на посаду міського очільника від провладної партії Президента.
Чим завинила Полтава перед Петром Порошенком, що він хоче прирікти місто ще на п'ять років правління "Половинки" Матковського, який уже встиг зарекомендувати себе, як хабарник, земельний дерибан, крадій комунальної нерухомості міста.
Кого насправді взяв до своїх лав Президент?
Коротка біографія Матковського Андрія Всеволодовича:
Народився 7 липня 1964 року на ст. Кок-Су Каратальського району Алма - Атинської області (Казахстан) в сім’ї залізничника.
Вихованець Казанського військового суворовського училища (1979-1981 роки). Навчався в Ленінградському вищому військово-політичному училищі Протиповітряної оборони.
Освіта вища, закінчив Київський інститут народного господарства в 1986 році за спеціальністю «Планування народного господарства».
В 2009 році закінчив аспірантуру Міжрегіональної академії управління персоналом. Доктор філософії в галузі економіки.
3 1986 по 1988 рік обіймав посаду старшого економіста в управлінні виробничо—технічної комплектації Полтавського Облагробуду. Пізніше перебуває на виборній комсомольській роботі.
3 1990 року у місцевих податкових органів. 3 1997 року— заступник голови Державної податкової адміністрації в Полтавській області. З 1999 року по 2001 рік — начальник Державної податкової інспекції м. Полтави.
Державний радник податкової служби III рангу.
З липня 2001 року по травень 2006 року заступник директора регіонального управління комерційного банку «Приватбанк».
З березня 2006 року депутат Полтавської міської ради п’ятого скликання від виборчого блоку «Блок Юлії Тимошенко».
З 19 травня 2006 року — секретар Полтавської міської ради.
Міським головою обраний на позачергових виборах Полтавського міського голови 26 листопада 2006 року (набрав 53,78 відсотка голосів).
На виборах міського голови м. Полтава у 2010 році набрав 14,29% голосів, поступившись Мамаю О.Ф.
Одружений, має двох синів.
Особисте збагачення Матковський А.В. розпочав під час перебування на посадах в податковій службі. З метою отримання власної матеріальної вигоди він допускав зловживання службовим становищем, що стало підставою для порушення кількох кримінальних справ. Також у цей час відбулося зближення Матковського А.В. з Веревським А.М., народним депутатом України.
Так, у 1997-1998 р.р. Матковський А.В., даючи вказівки на не проведення фінансових перевірок, за грошову винагороду сприяв порушенням податкового законодавства, які допускалися керівництвом ВАТ «Агропостач» та приватним підприємством, багатопрофільною фірмою «Панвер». Керівником ПП «Панвер» був і є Веревський А. М., який у той час починав власний бізнес. Також Веревський А.М. мав частку власності у ВАТ «Агропостач». За наявними відомостями, ПП «Панвер» надало Матковському А.В. грошові кошти для оплати поїздки 29.12.1997 р. до США для святкування Новорічних свят.
Більша частина оборудок Матковського А.В. полягала у сприянні незаконного повернення ПДВ з державного бюджету. Цією діяльністю він продовжував займатися і після звільнення з податкової інспекції через довірених осіб, які залишилися на посадах в податковій службі. Збитки, нанесені державі внаслідок кожного факту такої діяльності, складали йшли на мільйони. Так, зокрема, було незаконно повернене ПДВ у сумі 3 млн. 908 тис. 859 грн. одній із фірм за, начебто, проведене постачання мазуту.
За вищезазначеними фактами були порушені кримінальні справи, але Матковський А.В. «вирішив» питання про їхнє закриття, але все ж був вимушений у 2001 році полишити посаду начальника Податкової інспекції м. Полтави.
Перебуваючи на керівній посаді в податковій інспекції, Матковський А.В. продовжив зв’язки з Веревським А.М.. Так, у 2000 році Веревський А.В. став власником контрольного пакету (51%) акцій ЗАТ «Соняшник», який зараз входить до групи компаній «Кернел» та вживав заходи щодо просування на посаду голови правління цього підприємства дружини Матковського А.В. - Вікторії Володимирівни Матковської. Рішенням суду за позовом акціонерів зміну голови правління було заборонено. Попри це, Матковська В.В. була призначена головою правління у 2008 році.
До 2005 року Матковський А.В. не був відомий як політик. Тоді він примкнув до БЮТ, і з березня 2006 року став депутатом міської ради від цього виборчого блоку. Скориставшись ситуацією, що міський голова Кукоба А.Т. був обраний народним депутатом і полишив посаду міського голови, на початку 2006 року Матковський А.В. за сприяння Веревського А.М. став секретарем Полтавської міської ради, і до позачергових виборів у листопаді 2006 року виконував обов’язки міського голови.
Під час виборів міського голови у листопаді 2006 року Матковський А.В. здобув перемогу, набравши 53, 78 % голосів. Виборча кампанія Матковського А.В. базувалася на використанні адмінресурсу та порушеннях виборчого законодавства. В судовому порядку доведено факт масового підкупу виборців групою осіб у вигляді надання грошової винагороди у розмірі 50 грн. студентам вищих навчальних закладів м. Полтави за голосування на позачергових виборах міського голови за Матковського А.В. Апеляційний суд Полтавської області визнав результати виборів нелегітимними, але рішення суду не було взято до уваги, а постановою суду від 21.05.2007 р. підсудні звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обставин.
На посаді міського голови Матковський А.В. широко використовував надані йому повноваження для задоволення особистих майнових інтересів, отримуючи «відкати» за вирішення питань, що стосуються компетенції міської ради. При цьому міський бюджет недоотримав значні кошти.
За період перебування в посаді Матковського А.В. 47 об’єктів комунальної власності перейшли до приватних осіб.
Наймасштабнішою оборудкою став продаж без аукціону 55,64 га території в центрі міста, де раніше розташовувалися артилерійські склади, за заниженою в десятки разів вартістю, внаслідок чого до міському бюджету нанесено збитків на суму понад 50 млн. грн..
На даний час родина Матковських володіє 11 об’єктами нерухомості, вартістю майже 1 млн. доларів США, серед яких 2 АЗС, автомийка, приміщення ряду магазинів тощо. За офіційними даними (декларація про доходи), на початок 2012 року Матковський А.В. мав 1313279 грн. вкладів у фінансових та банківських установах та сукупний за 2011 рік розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства чи організації: 9092150 грн.
Володіє 4-кімнатною квартирою в центральній частині міста, елітним будинком в с.Копили
Матковський А.В. на даний час є керівником ГО «Фонд Андрія Матковського «Полтавська родина».
Матковський А.В. (разом з дружиною Матковською В.В.) є засновником ПП «Полтавалізингбуд», яке займається здаванням в оренду власного нерухомого майна.
Враховуючи низький рейтинг Матковського А.В., у 2010 році під час виборів міського голови м. Полтави, Веревський А.М. підготував кандидатуру Мамая О.Ф. від маловідомої партії «Совість України», який і виграв вибори з великою перевагою. Мамай О.Ф. одержав підтримку 65% виборців, Матковський А.В. – 14 % голосів.
Після поразки на виборах міського голови у 2010 році Матковський А.В. зник з «політичної арени» Полтавської області. У період з 2010 по 2012 р.р. Матковський А.В. певний час перебував на Кіпрі, де зберігаються його основні активи. При виведенні активів з України Матковський А.В. користувався послугами наступних Кіпрських офшорних компаній:
1.Groumon Development Group (KDD Group).
Компанія належить Веревському A.M. Голова правління - Олександр Левін, акціонери: групи компанії ArpanetHoldings, KenwaysTradingLimited, ParselInvestments, YanklineInvestments, YoraniaInvestments(усі - Кіпр).
KDDGroupзаймається проектами в сфері офісної нерухомості, а також будівництвом торговельних, житлових і багатофункціональних комплексів.
2.Belser Trading Co.Limited.
3.Siolian Holdings Limited.
Матковський А.В. на виборах до Верховної Ради України в 2012 році балотується в народні депутати по мажоритарному виборчому округу № 144 (Ленінський, Октябрський райони міста Полтави) як самовисуванець. Раніше Матковський А.В. не планував брати участь у виборах народних депутатів як кандидат. Але в травні 2012 року, заручившись підтримкою голови РНБО України Клюєва А.П., використовуючи старі зв’язки з головою (на той час) Харківської ОДА Добкіним М.М., прийняв рішення висунути свою кандидатуру.
Між Матковським А.В. та Веревським А.М. була домовленість про підтримку й допомогу в передвиборчому процесі, а в разі перемоги Матковського А.В. – про подальшу співпрацю в інтересах Веревського А.М.
Підтверджує це і той факт, що наприкінці серпня 2012 року Матковський А.В. передав до повного управління Веревського А.М. телевізійну студію «Місто», де відбулася зміна керівництва. Веревський А.М. та Матковський А.В. володіють телестудією «Місто» у рівних частках, 50 на 50 %.
Така ситуація може свідчити про ведення Веревським А.М. подвійної гри.
Конфлікти :
Полтавці, які слідкують за життям свого міста, звичайно ж пам'ятають той гучний скандал, коли наш сьогоднішній «герой», будучи керівником міської податкової інспекції, «докерувався» до кримінальної справи за зловживання з ПДВ.І вже тоді суспільство було таким, що великий негідник, в разі розкриття його злочинної діяльності, ділився з більш впливовими негідниками, і питання вирішувалося «згори».
Потім була плідна співпраця з системою Приват Банка, де наш невгамовний Андрійко займався зв'язками з сільгосппідприємствами. В останню мить вплигнув в депутатського бютівського поїзда, а кошти, раніше так «чесно» зароблені, надали йому можливість стати секретарем Міської Ради. І знову з'явилась можливість заробити - на продажі арт. складів. Від цієї брудної оборудки з заниженням ціни в десятки разів, полтавці втратили мільйони, і зрозуміло куди пішли ті кошти - на підтримку вищого керівництва БЮТ. І знову не беззубість наших правоохоронців, а їхня продажність, залишили негідника на свободі. І ось уже в новій іпостасі секретаря міської ради, виконуючи обов'язки міського очільника, почав з фальсифікацій.
Отже, без дотримання регламенту і без розгляду в сесійній залі, на сьомій сесії п'ятого скликання Полтавської Міської Ради, було вписано наступне рішення: «погодити розташування синагоги Полтавської іудейської релігійної громади «Хабад Любавичі» по вул. Шолом Алейхема, за рахунок земель житлово-громадської забудови Полтавської Міської Ради та виділити під забудову земельну ділянку площею 650 кв. м. (пізніше, 28.03.2008 р., на двадцять шостій сесії п'ятого скликання, ділянка була збільшена вже до 1600 кв. м.) Спланована синагога буде найбільша в Європі і Зірка Давида, що вінчає будівлю, здійметься над хрестами української християнської церкви. І це в духовній столиці України).
А далі цікавіше. Почалась виборча компанія по обранню голови міської ради, а по-простонародному – мера. До керівництва виборчкомом були призначені Василь Похилюк та юрист Скукіс. І, незважаючи на свої обов'язки дотримуватись законності, вони, чомусь, не звернули увагу на наявність у двох кандидатів (один з них Матковський) відкритої кримінальної справи. Тут же був включений адмінресурс на користь саме одного кандидата. Міськвиконкомом був розроблений план зустрічей всіх кандидатів з колективами підприємств, але про нього знав лише один кандидат - пан Матковський, який ним і користувався.
Зараз ми не будемо розповідати що таке адмінресурс і екранний час на користь одного кандидата. У результаті - порушення чинного законодавства, доведений в судах масовий підкуп виборців і винесення рішення апеляційного суду Полтавської області про нелегітимність виборів. У справі було повно, всебічно, об'єктивно проведено досудове слідство, прокурором затверджено обвинувальний вирок, справу направлено до суду стосовно того, що група, за попередньою змовою, здійснювала підкуп студентів різних вищих навчальних закладів м. Полтави, щоб ті за грошову винагороду в сумі 50. грн. голосували на виборах за кандидата Матковського на посаду міського голови.
Постановою суду від 21.05.07 р. підсудні звільнені від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обставин.
Прийшовши до влади, пан Матковський кинувся організовувати благодійні бали з аукціонами різних рівнів. Ось в пресі була цікава інформація, що на одному з прийомів був оголошений аукціон. Переможець отримав право певний час посидіти в кріслі мера, відчути себе головою міста. Отже, Матковським була заснована традиція, що місце міського голови продається.
Якщо ж ви щось придбали за свої кошти, то ви маєте право розпоряджатися цим за своїм розумінням. Ще дуже цікавий випадок, який характеризує моральність нашого можновладця, стався на день студента в кафе на Браїлках. Після поздоровлення Матковським студентів зі святом, був оголошений конкурс на роздягання під музику, а по-світськи - стриптиз. Дівчина-переможниця, староста групи, яка роздяглась майже повністю, отримала бездуховні 400 гривень з рук пана Матковського. А далі, як-то кажуть, що далі в ліс, то більші хащі…
Так, іде масове захоплення історичних пам'ятників, а саме в ніч з суботи на неділю розвалений будинок Луначарського А.В. - історичний будинок-маєток поштово-фельд’єгерської служби, (нині – готель Палаццо).
1.Без погодження з громадою, з Держкультурспадщиною, без громадських слухань сплановано будівництво найбільшої в Європі синагоги, яка за задумом і проектом буде домінувати над хрестами православних церков і взагалі над духовною столицею України;
2.Вибори міського голови були нелегітимні, в результаті зафіксованих масових підкупів виборців;
3.Безкарний продаж артскладів з десятиразовим заниженням вартості, в результаті чого Полтава недоотримала більше 50 млн., а хто збагатився відомо всім;
4.Без погодження з Держкультурспадщиною, без громадських слухань, маючи три офіційні заборони, остання з яких не знята і на сьогоднішній день, будується Будинок Мера і руйнується Краєзнавчий музей. Злочинні дії або бездіяльність? Громадськість, активісти й правозахисники звертаються до міліції, яка спочатку проводить розслідування, а потім дає відверто неправдиві відповіді та починає відстоювати цю неправдивість. Дії, що призвели до захоплення території, незаконного привласнення земельної ділянки, будівництва всупереч всіх законів поряд з пам'ятником, що привело до руйнації приватного будинку.
5.Відмивання 100 тис. на реконструкцію пам'ятника Гоголя.
6.П'янка-гуляння «За русское оружие» в хаті Котляревського на 300-річчя Полтавської битви 26 червня 2009 о 23.00 годині. Матковський разом з представниками Швеції, Німеччини, Росії, Болгарії перетворив музей в «генделик». Про це свідчать люди, які особисто викидали з хати меморіалу Котляревського пана Матковського та верхівку міської влади і депутатського корпусу - всього біля 30 (тридцяти) осіб, які вчинили там п'яну оргію. Столи, на яких Котляревський писав «Енеїду», були заставлені наїдками, горілкою, шампанським. І це не поодинокий випадок.
7.У ліцеї №1 звільняли вчителів, які виховують учнів у любові до України, натомість влаштовували на роботу тих, хто плекав елітних дітей (елітність визначається за розміром гаманця батьків);
8.Заборона греко-католикам збудувати свій храм - відверта компанія знущання над її представниками (тричі робили проект, а потім скасовували дозволи).
9.Зрізані плакати з Українською символікою до 300 річчя Полтавської битви в угоду росіянам.
10.Без погодження з Держкультурспадщиною, без громадських слухань добудували до комунальної будівлі міськвиконкому приватну будівлю, і підрозділи міськвиконкому платять цій приватній особі орендну плату, а в міськвиконкомі торгують жіночою білизною, панчохами, шкарпетками та презервативами.
11. Закриття Шляхоремонтного Будівельного Управління комунального підприємства міськвиконкому і продаж його території – 17 гектарів, з метою відмити 28, 5 мільйонів на «латковому» ремонті доріг через харківську кишенькову фірму. 130 сімей полтавців залишилось без засобів на існування. В результаті - в Полтаві немає доріг, а взимку асфальт взагалі не розчищався, зріс травматизм і люди отримували переломи та забої на бездоріжжі.
13. Мережу позашкільних закладів у Полтаві, а саме 14 кімнат позашкільної підготовки та Будинок Піонерів прибрали до рук, а саме продали за сміхотворну ціну.
15.Сплановано чергове незаконне захоплення землі в Корпусному парку, без будь-якого дозволу, і всупереч чинних законів, де планується будівництво ресторану «Ротонда».
16.В Полтаві стало за правило -те на що поклав око Матковський , спочатку горить.
17.Захоплена і привласнена дитяча бібліотека ім. П.Мирного. Книжки дитячі підпалювались, а вивезені на аптечний склад холуя афганця Худяка, дітям не поверталися.
18.Захоплення полтавської землі біля 22 школи по вул. Сако з вирубкою лісу на березі річки та роздача землі не черговикам, а лише «потрібним» та своїм БЮТівцям.
19.Заборона міською радою встановлення щогли для підняття державного прапору перед державною обласною адміністрацією.
20.Спроби двічі знищити Калиновий Гай, висаджений громадою міста в пам'ять про жертви Голодомору 1932-1933 років (це 400 кущів калини, куплені громадою за свої кошти).
21.Знесення могил невідомим воїнам без їхнього перепоховання.
22.Незаконно проданий Кадетський корпус - історична пам’ятка Полтави. І жодних спроб для його повернення в комунальну власність.
23.БТІ «Інвентаризатор», всупереч всім законам, єдине Україна було приватизоване, і тепер стало активним учасником рейдерських захоплень. (ЦНТІ бібліотека Фрунзе 21, приватна власність Жовтнева 20).
24.Відкриття парку Ленінського комсомолу, при цьому заборона встановити пам'ятник Мазепі та Петлюрі.
Розстріл з пістолета в Новорічну Ніч сім'ї Коваленків депутатом міської ради Кривчуном Русланом. А так як він зять депутата ВР Лівцуна, суд затягують 2,5 роки. В Новорічну ніч 2008 року до своїх сусідів, гупаючи в двері рукояткою пістолета, ломився депутат міської ради від БЮТа Руслан Кривчун - помічник Народного депутата Левцуна та ще й за сумісництвом його зять. Він вскочив у відчинені двері і розстріляв сім'ю. Благо, що стрілок з нього такий же нікчемний, як і слуга народу. Голові сімейства негідник відстрелив пальця завдавши на свято каліцтво 24-річному хлопцю. Три роки ведуться засідання. Прислужливий голова суду Струков виносить незаконні рішення, аби вислужитись перед БЮТівською зграєю.
Через півроку зять Левцуна - Кривчун вчиняє погром приміщення потерпілого, щоб той замовк. Найнята банда трубами ламає все майно, і б'є всіх присутніх. Дісталось вже матері потерпілого. За 2 роки з моменту побиття ні прокуратура, ні міліція не вжила жодних заходів. Зате коли суддя Нізельковська готова була винести заслужений вирок, з'явився відомий всій Полтаві придворний юрист Скукіс, який обминаючи всі закони, посадив в крісло мера Полтави Матковського. Він примусив суддю зачитати необхідну БЮТівцям ухвалу, написану ним же. Потім справу передали наступному судді, таким чином іде затягування вироку. На сьогоднішній день підсудний вимагає провести експертизу тих куль, які БЮТівці вдало викупили в прокуратурі.
25.Дискредитація заступниками міської ради міської влади ( п'янки в музеях, побиття офіцерів міліції Русіним).
26.Знесення історичної пам’ятки - будинку Луначарського А.В.
27.Знесення історичної пам’ятки - будинку пошти.
29.Чому при поїздках до Франції, Австрії, Чехії для вивчення досвіду сміттєпереробних заводів разом з сім'ями за бюджетні кошти, завод ще не постав навіть у планах.
30.Звільнення висококваліфікованих кадрів з музеїв П. Мирного, Котляревського, Полтавської битви і заміна їх на своїх осіб, які не мають мінімальних знань предмету та мови, навіть рідної та російської.
31.Фальшування документів міськвиконкомом, а точніше Матковським на приватні ділянки.
32.Продаж спортивного палацу «Спартак».
33.Спроба продати стадіон, який належить профспілкам.
34.В духовній столиці України, у Полтаві, на святкуванні 300 річниці Полтавської битви, першим звучав гімн Росії.
35.Пам'ятники гетьмана України Мазепи та нашого корінного полтавця Петлюри навмисно не встановлювали.
36.Комунальний ринок проданий злочинному клану, і зараз в центрі міста під охороною автоматників чиниться свавілля, у людей зрізано і вкрадено 120 кіосків з крамом. Влада мовчить, бо в долі.
37.02.04.2010 рік - Дніпропетровська обласна прокуратура надала інформацію, що Назаров Дмитро Юрійович, ТОВ «Український Економічний Форум», у розшуку. У серпні 2009 року в центрі міста по продуктовому ринку ходив пан Назаров з 4-ма автоматниками і вимагав безпідставної сплати «містового», яке, за його забаганкою, зросло водночас з 190 гр. до 2600 гр.
Якщо ж підприємці не могли негайно сплатити, їхній крам та овочі летіли на асфальт за допомогою черевиків охоронників.
Можливо, це підвищення викликала непроста ситуація чи фінансова криза? Так ні! За 2,5 роки Назаров не сплатив жодної копійки податку, подаючи в Дніпропетровську звіти, що його діяльність не ведеться. Хоча денний оборот Назарова складав 200 тисяч гривень, 5 мільйонів на місяць, і за цей час він заборгував податків на суму 4 мли. 280 тис гривень.
Назаров досі не притягнений до відповідальності за несплату податків. Що значить ділитись з досвідченим мерським податківцем. Пан Назаров зараз у розшуку. Та насправді, високі міліцейські чини щодня заходять до нього в кабінет, який поряд з кабінетом депутата ВР Левцуна, і після плідного спілкування його не знаходять, щоб заарештувати. 17 вересня 2010 року пан Назаров особисто побив підприємця Оксану Білай і засипав отрутою її молочну продукцію. Тікаючи з місця злочину на автомобілі, Назаров збив підприємця Ігоря Цидіка і протягнув його на 50 метрів та ще й переїхав йому ногу. Ви думаєте міліція вжила заходи? Звичайно ні, за все заплачено. Назаров зрізав і відвіз на завод «Електрод», який належить Левцунам, Три контейнери і 120 кіосків підприємців з крамом, вміст яких зник.
Прокуратура на звернення підприємців не вжила заходів.
Дайте відповідь, пане Матковський, пане Левцуне й інші кишенькові депутати, які прийняли рішення про продаж ринку на користь вашого угрупування, як жити мешканцям 17 будинків, що повинні утримуватись за кошти від ринку ЖЕДом «Укртехреєстр», як жити Людмилі Гужій робітнику цього ЖЕДу, на її заробітну плату в 600 гривень, яка не виплачується протягом 8 місяців та десяти звільненим працівникам, які так і не дочекались своєї зарплати.
Вам цього не зрозуміти, пане Матковський, коли кожен з двадцяти офіціантів, які обслуговували Ваш день народження в маєтку в с. Терешки, отримали від вас за вечір по 1 тис. гривень. Всі бачили, як Матковський перед виборами на піар (салют) викинув в повітря шалені гроші, а в цей час люди 17 будинків підставляють відра під час дощу. На 55 сесії 5 скликання проти продажу землі ринку Левцуну, за озвучені 8,5 мільйонів проти проголосували регіонали та комуністи. Від обурених підприємців депутатів охороняла міліція. А вже на іншому засіданні з регіоналами домовились - зійшлись в розмірі «відкату» і вони проголосували «за».
А Матковський? Звісно, він «утримався», щоб знову обдурити полтавців.
І найжахливіше - куплені суди, правоохоронні органи, які «кришують» цей безлад.
38.Про яку мораль влади можна говорити, коли в Україні, посаджений громадою Калиновий Гай, за наказом пана Матковського був знищений, а 8 хрестів (сім'ї Мирошниченко) встановлені як пам'ять про те, що Голодомором були знищені цілі сім'ї за наказом Матковського зняті і попиляні в 1-му ЖЕДі.
39.А освячені хрести українським козакам, що склали голови в Полтавській битві з поля Полтавської битви двічі виривались з корінням. Це українська влада чи влада сатаністів?
За час перебування на посту міського очільника, Андрій Матковський проводив у відпустках за кордоном у середньому 90 днів на рік
Виїжджав:
до Відня (столиця Австрії) 6 разів: 13-17 жовтня 2007 року, 9-13 грудня 2007 року, 17-21 жовтня 2008 року, 7-12 січня 2009 року, 14-17 лютого 2009 року та 15-19 серпня 2009 року (вартість перельоту в обидві сторони - 800 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 335 доларів);
до Праги (столиця Чехії) 26 вересня - 10 жовтня 2008 року (вартість перельоту в обидві сторони - 1000 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 310 доларів);
до Ніцци (курортне місто у Франції) - 10-13 березня 2008 року (вартість перельоту в обидві сторони - 1050 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 400 доларів);
до Шарджі (курортне місто в ОАЄ) - 14-21 березня 2009 року (вартість перельоту в обидві сторони - 1100 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 450 доларів);
до Москви (столиця Росії) 4 рази: 27-29 липня 2007 року, 24-25 квітня
2008року, 17-19 вересня 2009 року, 8-10 квітня 2010 року (вартість перельоту в обидві сторони - 800 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 300 доларів);
до Парижа (столиця Франції) 2-6 вересня 2007 року (вартість перельоту в обидві сторони - 1000 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 450 доларів);
до Монако (Монте Карло, невеличка морська країна) двічі: 20-23 квітня
2009року та 10-13 вересня 2009 року (вартість перельоту в обидві сторони - 700 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 340 доларів);
до Інсбруку (Австрія, гірські зимові курорти) двічі: 26 січня - 2 лютого 2008 року та 23 лютого- 1 березня 2008 року (вартість перельоту в обидві сторони - 970 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 315 доларів);
до Хургади (Египет) двічі: 6-12 листопада 2007 року і 2-26 вересня 2008 року (вартість перельоту в обидві сторони - 850 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 285 доларів);
до Кіпру двічі: 18-21 серпня 2008 року і 1-15 червня 2010 року (вартість перельоту в обидві сторони - 985 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 415 доларів);
до Барселони (Іспанія) 4 рази: 4-15 січня 2006 року, 27 січня - 4 лютого 2007 року, 2-16 липня 2008 року і 7-12 липня 2010 року (вартість перельоту в обидві сторони - 1115 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 340 доларів);
до Анталії (Туреччина) 27 травня - 3 червня 2009 року (вартість перельоту в обидві сторони - 730 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 310 доларів);
до Амстердаму (Нідерланди) двічі: 12-15 березня 2007 року та 11-15 квітня 2007 року (вартість перельоту в обидві сторони - 960 доларів, вартість одного дня перебування у готелі - 315 доларів).
Людина Президента, із підтримкою адмінресурсу, рветься до влади. Що від того чекає на Полтаву та її мешканців? Чим завинило наше місто перед Президентом? Чого до лав "БПП" потрапляють люди з досить сумнівною репутацією та переліком "чорних" справ? Подібне притягує подібне. Висновки напрошуються самі собою.