Ви не знали, але війна виявляє в суспільстві всю гниль, що його населяє. Ви бачите її щодня.
Суспільство ділиться на тих, кому людина важливіша за державу, і гниль (тих, кому держава важливіша за людину). Гниль бажає вкласти дітей у ями за податкову. В окопи гниль, звичайно, самостійно не йде — вони в штабах, у тилах, у бронях, старі, гендеркині, «відвоювали» своє, втомилися чомусь несподівано серед війни і шлють інших. «Я все, я все, відвоював, тепер ти»…
Що я? Теж втомитися та чужих людей гнати в могилу, щоб ахмєтова на якуновича не поміняли? Гниль!
Вони насолоджуються загибеллю людей — чужих чи навіть членів їхніх родин, вони купаються ментально в крові. Ні, звичайно, не у своїй. Вони — потвори, потенційні маніяки й злочинці. Вони намагаються не показувати цього і прикриваються гучними словами, ідеями, гаслами. У них обмежений набір фраз: «чому не воюєш», «донать на бусік», «ухилянт», «сцикун». Це папуги в клітці смерті.
Решта людей хоче просто зупинити кошмар війни, а маніяки — ні, у них настрій, кураж… Тому злочинці з вогняними очима мямлять про перемогу і помсту — над могилами тих, кого вони облапошили вляпатися в «захист корпорації держава». Закон жертвоприношень на їхньому боці певний час, а потім він пожере і їх.
Ви пофіг державі й нафронтникам. Вони хочуть вами пожертвувати заради себе, а потім укласти мир, як уклали вас, у якому житимуть сексоти й садисти, допоки світ не розпадеться остаточно.
Відбувається природний поділ на людей живих і мертвих. Відділяються зерна від полови. Ви — зерно життя, вам огидна війна. Ви викрутитесь, адже мозок запрограмований на виживання! А полову знесе й розвіє шторм — карма штука невідворотна. Про них забудуть нові покоління, не бажаючі згадувати й повторювати зло війни, у цінності життя.
Нафронтники програють, бо майбутнє не за ворожнечею і ксенофобією до інших національностей, а за повагою. Нафронтникам не буде місця в новому світі — вони цінні лише садизму війни.
Коли ідіотів стає критично багато в соціумі, їхня диктатура захоплює все довкола, їхні еліти розпочинають діяти — скорочують поголів’я своєї пастви радикальним способом.
Розум — це гуманізм, перш за все, тому розумний на терор не піде. Отже, ідіот бере терор у свої руки як знаряддя радикального анулювання власного представника — жорстким reset. Він заводить війну на поріг і починає куражитися у своєму власному бруді.
Тому ви бачите всю цю х*йню в інтернеті та на телебаченні — естраду, культуру, політику, державність, бійки, гризню мафіозних кланів за пряник — всі потужні незламники, до певного часу…
Це природний процес переродження.
Ч. 1. Працює демонтажна команда. Переживіть, не замарайтесь і забудьте.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»