Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент Полтавського медіакулубу.
Спеціально для «Останнього Бастіону».
У Полтавському окружному адміністративному суді нині розглядається справа за позовом Опішнянської селищної ради до Полтавської облдержадміністрації в особі її голови Валерія Головка про скасування його розпорядження №206 «Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» від 20 травня 2016 р. в частині перейменування двох вулиць у селищі Опішня Зіньківського району на Полтавщині.
Позаяк місцеві депутати за кілька місяців, що надавалися законодавством про декомунізацію, так і не спромоглися перейменувати вулицю Партизанську на вулицю академіка Василя Кричевського, а Мороховця на Петра Дорошенка, тому це зробив голова ОДА своїм розпорядженням.
Але вже 9 червня 2016 року опішнянські депутати влаштували демарш проти керівника області. Отепер вони вирішили скористалися нормою закону, згідно з якою саме органи місцевого самоврядування називають і перейменовують вулиці та площі, тож більшістю голосів депутатів «перехрестили» вулицю В.Кричевського на Партизанську, а Дорошенка знову на Мороховця.
Таке враження, що депутати не лише непатріотичні, а й безкультурні, адже не хочуть, щоб у селищі було пошановано видатних українців – гетьмана Петра Дорошенка та Василя Кричевського –знаного українського архітектора першої половини ХХ століття, графіка, фундатора стилю українського модерну в архітектурі, першого художника українського кіно, одного із засновників Української Академії мистецтв, автора дизайну національного герба України «Тризуб» і перших українських грошей, діяльність якого тісно пов’язана з Опішнею. І через несвідомість депутатського корпусу створено ганебний прецедент.
Полтавська ОДА подала до Зіньківського районного суду позов про скасування такого рішення позачергової сесії селищної ради. Але розгляд його призупинений – до розгляду вже згаданого позову Опішнянської селищної ради до облдержадміністрації в окружному адмінсуді.
Позиція селищної ради в суді така: у прізвищі Мороховець та слові «Партизанська» немає натяку на комуністичну діяльність.
Натомість представник відповідача, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, професор Олесь Пошивайло надав суду чимало статей з газет радянських часів та архівних доказів та того, що вулиця Мороховця названа на честь Оксентія Мороховця, члена Опішнянського революційного комітету, що діяв у 1918-1921 роках.
Пошивайло документами доводить, що вул. Партизанська названа на честь червоних партизан, що допомагали встановлювати радянську владу в районі у 20-х роках минулого століття, бо під час Другої світової війни партизан в Опішні не було.
Продемонстрував він у суді й дуже цікавий документ часів фашистської окупації України. Це наказ голови Чернігівської міської управи від 12 грудня 1941 року про перейменування вулиць міста Чернігова. Спасибі німцям: першій декомунізації мусимо завдячувати саме їм.
Ні, вулиці й завулки не стали носити прізвищ Гітлера, Бісмарка чи навіть Гейне. Вони були найменовані на честь видатних українців!
Не стало вулиць Більшевицької, 25 Жовтня, Революції, Комсомольської, Паризької Комуни, Будьоного, Ворошилова, Горького, Дзержинського, Кірова, Свердлова, Тельмана, Котовського, Куйбишева, Орджонікідзе тощо. Натомісь з’явилися вулиці й площі Івана Богуна, Петра Дорошенка, Гетьмана Мазепи, Богдана Хмельницького, Грушевського, Володимира Великого, П.Куліша, Костомарова, Квітки-Основ’яненка, Леонтовича, Нечуя-Левицького, Леоніда Глібова, Гетьманська, Козацька та ін.
Цікаво, що поганий приклад, як кажуть, став заразним. Депутати Шишацької об’єднаної територіальної громади (ОТГ), чимало з яких в недавньому минулому регіонали, хоч зараз мають квитки різних партій, навіть півроку не змогли терпіти нові назви вулиць Шишак – імені голови Директорії УНР Симона Петлюри та легендарного отамана Запорізької Січі Івана Сірка, які з’явилися у райцентрі теж завдяки «декомунізаційному» розпорядженню голови ОДА у травні 2016 року. Ну не можуть вони ходити вулицями з іменами українських національних героїв – ноги тремтять і підкошуються... Тож 29 листопада 2016 рішенням сесії вони дали вулицям нові нейтральні назви – Шишацька та Березівка.
Голова районної організації ОУН (він же заступник голови Шишацької районної
Ради) Володимир Чмир подав до райсуду позов про скасування рішення сесії ОТГ.
Здавалося б, це якийсь абсурд: коли суспільство знову кладе криваві масові людські жертви на олтар боротьби із зовнішніми й внутрішніми ворогами за територіальну цілісність і саме існування України як держави, найкращі представники громад (так прийнято вважати депутатів місцевих рад) влаштовують ідеологічні диверсії проти країни, громадянами якої вони є.