Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кітаґава (Японія), Річард Робсон (Велика Британія) та Омар М. Ягі (Йорданія).
Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.
Цьогорічні лауреати створили молекулярні конструкції з великими просторами, крізь які можуть проходити гази й інші хімічні речовини.
Робота вчених допомогла створити «нові можливості у розв’язанні деяких із викликів, з якими стикається людство». Наприклад, вилучення з води ПФАС — так званих вічних хімікатів, які мають надзвичайну стійкість до розкладання у природі та організмі людини. За стримування й очищення навколишнього середовища від ПФАС нині борються у ЄС.
Окрім того, метал-органічні каркаси допоможуть із розкладання залишків фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, уловлюванням вуглекислого газу або збором води з повітря в пустельних регіонах.
Завдяки відкриттям вчених було створено велику кількість різноманітних і функціональних метал-органічних каркасів. Поки що здебільшого ці матеріали використовувалися лише в невеликих масштабах. Щоб використати потенціал матеріалів MOF на користь людству, багато компаній інвестують у їхнє масове виробництво та комерціалізацію.
Деякі вже досягли успіху. Наприклад, електронна промисловість тепер може використовувати матеріали MOF для утримання деяких токсичних газів, необхідних для виробництва напівпровідників. Інші типи MOF здатні розкладати шкідливі гази, зокрема ті, що можуть бути використані як хімічна зброя. Багато компаній також тестують матеріали, здатні вловлювати вуглекислий газ на заводах та електростанціях, щоб зменшити викиди парникових газів.
Деякі дослідники вважають, що метал-органічні каркаси мають такий великий потенціал, що можуть стати матеріалом XXI століття.
У 2024 році лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Девід Бейкер (David Baker) за комп'ютерний дизайн білків та Деміс Гассабіс (Demis Hassabis) і Джон Джампер (John M. Jumper) за передбачення їхньої структури.