Від Франції 1804-го до України 2026-го: чи справді нам потрібен новий ЦК?
Мені може хтось пояснити, для чого повністю переписувати Цивільний кодекс України? У студентів-правників його вивчення займає 3–4 семестри. На ньому базується дуже багато відносин: усе договірне право, усі права власності, спадкування, основа земельних, житлових, сімейних відносин etc. Буквально кожен договір оренди, купівлі-продажу, надання послуг тощо. Це сотні тисяч договорів, які мають бути переглянуті у разі прийняття законопроєкту №15150.
Для чого? Щоб задовольнити графоманські амбіції та лібертаріанські фантазії Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука? Якщо 300 цивілістам, які 7 років працювали над цим проєктом (за твердженням сабжа), настільки нічого було робити, могли б піти служити в ЗСУ, наприклад. Вакансій діловодів вистачає.
Довідково: роки прийняття чинних ЦК:
• Франція — 1804 рік;
• Іспанія — 1889 рік;
• Німеччина — 1896 рік;
• Італія — 1942 рік;
• Польща — 1964 рік;
• Україна — 2003 рік;
• Румунія — 2009 рік (заміна ЦК 1864 року);
• Чехія — 2012 рік (заміна ЦК 1964 року);
• Угорщина — 2013 рік (заміна ЦК 1959 року).
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»