Зловживання, корупція та мільярдні втрати для України.
З 1 грудня податкова взяла під контроль експорт зерна, а головним критерієм дозволу на його вивезення стала реєстрація податкових накладних.
Однак бізнес відверто говорить, що це не дуже гарна ідея.
По-перше, ручна реєстрація податкових накладних відкриває широке поле для «маневру» та зловживань.
По-друге, це не дуже впливає на обсяги повернення валютної виручки.
По-третє, цей механізм контролю поки що призвів лише до ускладнення експорту та суттєвого зменшення обсягів вивезення зерна.
А тепер трохи деталей.
Згідно статистики, після запровадження з 1.12.2024 нової системи контролю аграрного експорту, якою стало зобов’язання мати «зареєстровані податкові накладні», обсяг експорту зерна впав майже вдвічі.
Якщо порівнювати січень 2024 та січень 2025 років, то експорт пшениці зменшився з 1,48 млн тонн до 0,87 млн тонн, сої — з 0,23 млн тонн до 0,16, олії соняшникової — з 0,44 млн тонн до 0,29.
Найменше впав експорт кукурудзи — з 3,04 млн тонн до 2,37.
Провальним для пшениці був грудень, коли нові правила експорту лише почали діяти.
Так, є певні об’єктивні чинники: у грудні система лише починала працювати, плюс урожай 2024 року був меншим, ніж у 2023-му.
Ще в грудні про проблеми писали й профільні видання.
Ось матеріал Latifundist.com, у якому президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов відзначає недоліки «податкового контролю» експорту зерна:
«Якщо залишити доступ до “ручного” введення даних, це завжди створюватиме ризики.
Коли система дозволяє, завжди знайдеться хтось, хто використовуватиме це у своїх інтересах.
Відповідно, ми не зможемо повністю контролювати ситуацію, і це може призвести до корупційних схем.
Кожен “заведе” собі ручного менеджера з податкової, і той реєструватиме накладні першочергово».
А ось Михайло Різак, один з керівників «НІБУЛОН», фіксує інші проблеми зазначеного механізму регулювання експорту зерна податковою.
«Питання:
Умовно кажучи, у порту я навантажив хендісайз. Якщо податкова бачить, що із загального обсягу 500 тонн є ризиковими, то не відпускає все судно?
Михайло Різак:
— Саме так. В ідеалі податкова мала б роз’яснити, чому не відпускає товар і які операційні заходи потрібно вжити.
Причому це доопрацювання має виконуватися день у день, а не так, що кожну окрему заявку розглядають по три дні.
А потім ще три. І ще.
Так у морських портах бізнес не робиться.
Ці ризики потім впливають на фермера, на ціну закупівлі.
Ось у чому проблема».
Як бачимо, зазначені проблеми знайшли відображення в статистиці експорту — він суттєво знизився.
Водночас голова податкової служби Руслан Кравченко на засіданні РНБО відзначив цей проєкт як успішний:
«У січні заблоковано 284 податкові накладні на суму майже 2 млрд грн підприємствам, у яких нібито не було підтверджено походження зерна, земельного банку, урожайності.
Повернення валютної виручки склало понад 80%.»
Однак ненадходження валютної виручки у розмірі 20%, а також незареєстровані податкові накладні на 2 млрд грн при наявності товару на складах загалом склали близько 1 млрд доларів США лише у січні 2025 року.
Якщо все скласти разом, то ми бачимо фактичну концентрацію контролю експорту зерна в руках податкової, яка у ручному режимі може визначати, чи проходиш ти в «рамки» реєстрації податкових накладних, чи ні.
У наших реаліях це — корупційний ризик.
Схоже, що в цій історії спочатку неправильно поставили завдання.
Замість боротьби за повернення валютної виручки ми створили систему контролю ланцюжка сплати ПДВ.
При цьому контроль цього ланцюжка жодним чином не вирішує проблеми наповнення «схемних» експортерів «чорним» зерном. У результаті ми отримаємо лише більші суми повернення ПДВ схемникам.
Цю тезу підтверджують дані аграрних чатів, де кількість пропозицій щодо продажу/купівлі зерна в порту та на вагах за кеш (Ф2) ніяк не зменшилася.
Якби таке зерно неможливо було вивезти, його б ніхто не купував.