На місце Хуанга поставили маловідому тітку Колетт Кресс.
Так, вона починала в Texas Instruments (8 років), потім 13 років працювала в Microsoft (зокрема на посаді фінансового директора підрозділу Server and Tools) і обіймала керівну фінансову посаду в Cisco (2010–2013), а з 2013 року відповідала за зв’язки з інвесторами та фінансову стратегію.
Чорт забирай, та вони взагалі нічого не тямлять у напівпровідниковій індустрії.
Бухгалтера поставили на місце легендарного ентузіаста-візіонера, який поєднував у собі науковця-інженера, талановитого підприємця та фронтмена на презентаціях продуктів.
Пішов не медійний фронтмен у шкіряній куртці, а єдина людина, яка замикала на собі шість опорних контурів: азійські ланцюги постачання, десятирічний горизонт планування, наскрізну інженерну архітектуру (розуміння всіх тонкощів і нюансів інтегрування надскладних обчислювальних систем), об’єднання найкращих умів планети, архітектуру кругового фінансування ШІ (основу сучасної бульбашки) та потужні переговорні позиції у відносинах із політиками всіх країн світу.
Варто лише вийняти один з елементів такої конструкції, і найдосконаліший сучасний механізм генерування грошового потоку (Nvidia — світовий рекордсмен за прибутком і маржинальністю) неминуче почне змінювати свою основу з безумовною ерозією та деградацією.
Хто-небудь замислювався про дефіцит GPU і процесорних чипів, модулів пам’яті та компонентів на ринку?
Перша лінія розлому проходить далеко від Каліфорнії — на напівпровідникових фабриках Тайваню та Південної Кореї.
Формально Nvidia є «безфабричним» розробником із власним обладнанням лише на 14,3 млрд доларів за балансу в 320,3 млрд доларів, однак фактично Хуанг власноруч викував найжорсткішу виробничу вертикаль на планеті.
Тридцятирічний союз Хуанга із засновником TSMC Моррісом Чангом і головою корпорації Сі Сі Веєм тримався на особистій довірі та готовності Дженсена виписувати мільярдні аванси під іще не збудовані виробничі потужності.
Хуанг особисто знав абсолютно кожного представника всіх ключових постачальників Nvidia, майже завжди сам їздив на заводи та формував виробничі плани. Він був із того середовища промисловців. Він знав усіх в Азії, а азійські постачальники знали Хуанга, маючи змогу говорити однією мовою в буквальному й переносному сенсі.
Саме це тяжіння дозволяло Nvidia заздалегідь бронювати близько 60 % світових потужностей із пакування CoWoS і забирати левову частку дефіцитної пам’яті HBM у SK Hynix та Micron, залишаючи конкурентів на голодному пайку.
Хуанг вигрібав усі доступні на ринку компоненти у свою орбіту (особисті зв’язки з азійськими постачальниками + жирні аванси). Немає гарантій, що нинішнє керівництво створить щось подібне.
Хто тепер домовлятиметься з азійськими постачальниками на особливих умовах? Тітка? Вона взагалі розуміє азійців? Хуанг із того середовища: він міг у закусочній спілкуватися в неформальній атмосфері з топменеджерами азійських компаній.
Другий рівень втрати — здатність бачити технологічний ландшафт на 10 років уперед усупереч біржовому натовпу.
Популярний міф стверджує, ніби компанії пощастило опинитися в потрібному місці на злеті мовних моделей, але факти свідчать про протилежне: Хуанг цілеспрямовано проєктував інфраструктуру ШІ задовго до того, як ринок зрозумів її сенс.
Коли 2006 року він запустив платформу CUDA, роками спалюючи маржу на програмне забезпечення поверх ігрових відеокарт, а 2016 року особисто відвіз перший суперкомп’ютер DGX-1 у маловідому OpenAI, банкіри крутили пальцем біля скроні. Придбання Mellanox за 6,9 млрд доларів 2020 року (велика сума за мірками Nvidia тих років) теж здавалося ринку дивацтвом, хоча Хуанг уже тоді розгледів закон нової ери: одиницею обчислень стає не окремий кристал, а весь дата-центр.
Nvidia стала безумовним першопрохідцем в індустрії чипів для ШІ, усі інші стартували значно пізніше й копіювали технології Nvidia. Хто задав імпульс? Хуанг.
Сила стратегічного мислення — роками вкладати в нібито нерентабельний напрям, уміючи передбачити майбутню архітектуру технологічного профілю. Лише так можна забезпечити стартовий імпульс і лідерство над конкурентами.
Типовий CEO нині діє консервативно, за розвіданим маршрутом зі зрозумілою логікою: мінімізувати ризики, зменшити негативну реакцію інвесторів, громадськості та галузевих фахівців щодо напрямів, які не приносять видимого успіху. Лише ентузіаст-візіонер здатен бачити майбутнє й формувати технологічні тренди.
Чи здатна Колетт Кресс проєктувати технологічні тренди на десятиліття вперед? Питання риторичне. Усі ці фінансові директори схиблені на управлінні ризиками й діють лише за наявності загальноприйнятого консенсусу. Але прориви здійснюються не на основі консенсусу, а через «злам світопорядку», чим і займався Хуанг.
Третій контур — роль Хуанга як чинного головного конструктора-інтегратора, який забезпечив Nvidia багаторічний відрив від переслідувачів. Перевага компанії тримається на гранично тісному наскрізному спільному проєктуванні всього стеку: мікроархітектури чипа, пам’яті, комутаторів NVLink, мереж InfiniBand і пів тисячі галузевих програмних бібліотек.
Щоб конкуренти з AMD і внутрішні команди технологічних гігантів вічно наздоганяли потяг, що вже пішов, Хуанг перевів корпорацію на шалений щорічний цикл зміни поколінь — від Hopper до Blackwell і Rubin.
Тримати такий ритм вдавалося тому, що близько 60 директорів підпорядковувалися йому безпосередньо, без касти віцепрезидентів, а технічні суперечки між творцями кремнієвих чипів і програмного забезпечення він особисто вирішував за одну нараду.
Чи здатна Колетт Кресс відрізнити CPU від GPU і хоча б із третьої спроби встромити шнур у блок живлення, не переплутавши силовий кабель та USB-роз’єм? Не кажучи вже про тонкощі мережевої взаємодії обчислювальних модулів стійок Blackwell?
Четвертий контур — роль Хуанга як об’єднувача найкращих умів планети. Безпосереднім автором концепції та схемотехніки NVLink, як і інших компонентів, був не сам Дженсен Хуанг, а головний науковий співробітник Nvidia Білл Даллі. Але потрібно поставити завдання, знайти людей, інтегрувати цілісний проєкт.
Не Хуанг проєктував Blackwell чи Rubin, але Хуанг був інтегратором: він формував завдання, ставив цілі, визначав умови й межі. Щоб розуміти контекст, потрібно тямити в нюансах напівпровідникової промисловості. Бути зі старої школи фундаменталістів.
Чи здатна тітка притягувати найкращі уми планети? Відповідь зрозуміла. Небезпечніша тиха кадрова ерозія: тисячі провідних інженерів Nvidia давно стали мультимільйонерами й горіли на роботі заради творчого культу Дженсена та вектора технологічного прогресу, а не заради квартальних звітів перед бухгалтерією й інвесторами.
Найімовірніше, усі розбіжаться по кутках: хто на вільні простори, хто в компанії-конкуренти. Nvidia після Хуанга матиме мало спільного з тим, якою вона була за Хуанга.
Ключові співробітники Nvidia вже пишуть колективні листи на захист Дженсена. Якщо Хуанга не повернуть, Nvidia втратить ключових працівників. Ніхто не працюватиме під керівництвом неадекватної ради директорів і тіток чи всіляких пенсів (якщо тітку замінять), які нічого не розуміють у технологіях.
Ці люди — ключові науковці, програмісти та інженери Nvidia — достатньо самодостатні, щоб обирати найпродуктивніший творчий напрям, а не йти чортзна-куди під керівництвом анонімів без досвіду й авторитету. Вони швидко мігрують, якщо їм щось не подобається, а тітка-бухгалтерка (нехай навіть і топова за мірками Волл-стріт) їм точно не сподобається. Не те щоб техногіки були проти тіток чи дядьків-рахівників, просто кожен має бути на своєму місці.
П’ятий і найтонший вузол спадщини прихований усередині балансу компанії, яку Хуанг перетворив на центральний банк економіки ШІ. За вітриною валової маржі в 75 % Хуанг вибудував замкнену схему кругового фінансування покупців, буквально формуючи платоспроможний попит власним капіталом.
Ось це я опишу в окремому дописі: тема містка й цікава. Для класичного фінансиста-бухгалтера біля штурвала така павутина з венчурних часток, гігантської дебіторської заборгованості та стомільярдних поручительств виглядає нічним жахом ризик-менеджера.
Чому Google, маючи всі ресурси, так відчайдушно гальмує, поступившись лідерством зухвалим стартапам — OpenAI та Anthropic? Бюрократія, корпоративна інерція, хвилі погоджень, консервативний підхід, страх ризиків. Потрібен зухвалий візіонер-авантюрист, божевільний фанатик технологій на кшталт Ілона Маска чи Дженсена Хуанга.
Повторюся: потрібно бути авантюристом, готовим ризикувати, затятим фанатом своєї справи, беззастережно вірити в успіх, маючи водночас важелі управління й авторитет для укладання угод. Хуанг особисто підписував кожну угоду, зокрема операції зі злиття та поглинання стартапів.
Схема кругового фінансування може впасти, а разом із нею — і бульбашка ШІ.
Шостий удар припадає на колосальне переговорне та геополітичне тяжіння засновника. Хуанг особисто продавав програми «суверенного ШІ» главам держав від Перської затоки до Японії та продавлював жорсткі ціни у відносинах із гіперскейлерами вартістю в трильйони, тоді як найманий управлінець ніколи не зможе диктувати умови найбільшим корпораціям світу з позиції творця самої галузі.
Хуанг виступав і як політик, і як дипломат, на рівних розмовляючи з першими особами держав, жорстко ламаючи волю гіперскейлерів і продавлюючи 75 % маржі собі в кишеню.
Чи здатна анонімна тітка виступати на такому рівні?
Хуанг — це суперсила, надінтелект і сплав унікальних здібностей, це брила індустрії, це масштаб особистості, неймовірний авторитет і непересічні особисті якості. Усе це відображається в унікальному технологічному лідерстві компанії протягом десятиліть — ще з епохи протистояння Nvidia та ATI (яка пізніше об’єдналася з AMD). Хуанг має бездоганну репутацію та безмежний авторитет в індустрії. Складно зустріти хоча б одну людину у світі, яка була б поганої думки про Дженсена.
Колетт Кресс — типова анонімна бухгалтерка-рахівниця, яка вміє зводити таблички в Excel, писати стерильні звіти та розводити демагогію перед інвесторами. 90 % цих функцій уже заміщує ШІ. Ні розуміння індустрії, ні зв’язків, ні знань у галузі технологій, ні харизми, ні необхідних якостей для «зламу технологічного порядку» в неї немає.
Дефіциту фінансових директорів у корпоративному середовищі США немає: вони на кожному кроці, там усе за шаблоном, ніби під копірку, їх наче клонують. Я ж розбираю всі ці корпоративні звіти — десятки тисяч: працюють за одним шаблоном, не відрізниш. Там немає нічого унікального.
Для прориву потрібен інший підхід, інше мислення, інший масштаб.
У найближчі 2–3 роки Nvidia й далі битиме рекорди за інерцією замовлень Blackwell і готової лінійки Rubin, але…
Вектор уже надломлений: утративши інтегратора, переговорника з постачальниками, дипломата й банкіра в одній особі, головна техноімперія світу починає перетворюватися на звичайну обережну корпорацію, де захист учорашньої маржі завжди перемагає божевілля завтрашнього прориву.
Лише божевільні візіонери, одержимі фанати своєї справи здатні рухати прогрес уперед. Не ділки на зарплаті й не пройдисвіти в пошуках слави та грошей.
© Spydell_finance (Paul Spydell)