Сьогоднішнє прибирання Кадетського корпусу показало разючі контрасти між позицією людей.

Доки одні витрачали свій вихідний, гуртом вийшовши на прибирання, щоб разом зробити наше місто чистішим, а отже і своє життя в ньому кращим, інші з пеленою в очах проходили повз, кваплячись забрати солодку передвиборчу кістку. За іронією долі, обидві події мали місце на перехресті доріг.

Нас тішить, що людей, небайдужих до свого міста й життя в ньому, сьогодні зібралося дуже багато. Висвітлити події й долучитися до прибирання прийшов і відомий полтавський блогер, автор «Тротуарних новин» Олександр Демидович, який змінив звичну для себе камеру на робочий реманент:

Такою силою, яка сьогодні була присутня на прибиранні пам’ятки, можна досягти поставленої мети. Наша сила – у нашій єдності. Доки одні обіцяють зміни, ми ці зміни впроваджуємо своїми діями й активною життєвою позицією. Хай результат нашої роботи - відновлення Кадетського корпусу потребує тривалого часу й не одразу солодить, як отримана солодка подачка, але ж і кінцева мета нашої роботи буде суттєво відрізнятися від того, куди врешті-решт потрапить увесь з'їдений цукор.  

ВИКОНАНА РОБОТА

ДО

ПІСЛЯ

За цей час, доки ми розчистили й прибрали територію пам'ятки національного значення - Кадетського корпусу, інші збагатилися аж на 8 кг. цукру. Конраст і різниця між позиціями людей, їхнім вибором і цінносятми, пріорітетами й рівнем більш ніж очевидні. 

Глибокі ріки течуть нечутно: нам не треба нікого підкуповувати, адже ми нічого не крадемо. Тому сумлінно прибираємо, доки решта рабськи підбирає.