Держава парадоксів: воювати можна, захищати себе — ні.
Дайте уточню:
- У війську мені в обов’язковому порядку видають зброю. Багато зброї. Зокрема — великого калібру, гранати, мінно-вибухові засоби. Але в цивільному житті мені не можна навіть короткоствольну зброю, бо я, нібито, стану небезпечним.
- Зброя громадянам не потрібна, бо поліція їх і так захистить. Але поліція не захищає, а тікає. Тому, виходить, треба посилювати перевірки й контроль власників зареєстрованої зброї, а не професійну придатність поліції?
- Поліція не навчена для війни, але їй усе одно видають зброю, яку вона навіть не намагається використовувати для порятунку громадян згідно з посадовими обов’язками. А мені, давно навченому до війни, який роками захищає громадян і поліцію зокрема, зброю все одно не можна.
- Озброєна поліція тікає від злочинця, покинувши беззбройних громадян напризволяще. Але поліцію не можна відправити у військо, бо нікому буде охороняти громадян, яких вона ж і покинула.
- Якщо військовий покинув позицію і втік — його командування несе за нього повну відповідальність, аж до звільнення у важких випадках, включно з командирами корпусів. Але коли поліцейські тікають від злочинця, внаслідок чого гинуть випадкові люди, яких вони мали захистити, — командування МВС і Нацполіції жодної відповідальності не несе.
Я нічого не пропустив?
(На фото — один із співучасників убивств на Голосієві)
Джерело
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»