До ротаційних процесів у ґендерному зеленому драговинні.
Панове, краще не попадати у поле фанатичного зору отієї гарненької північнокорейської мілітарки за парсунами наших Юль – відставленої і новопризначеної – у кращому разі наверне у чучхе. Про гірший варіант гадати не хочеться. Не той вік. Не втечеш.
До чого чужинська і аж якась печальна кореянка у нашому п’ятаку про будні української влади, гахнутої у тім'я з усієї сили?
Та нам здалося, що й колишня вже заступниця офісного завгоспа Юлія Ковалів була змобілізована до команди «найвеличнішого серіального лідера» за тими ж принципами, за якими набирає дівчаток товстунчик К.Ч. Ин до полку обслуги свого, скажімо так, реноме.
Ні, про обов’язкові параметри (зріст 1,64 м, груди 86 см, стегна 93 см – Венера Мілоська), наявність цноти і нульового IQ у нашому випадку, дякувати Богу, ще не йдеться. Або ми ще мало знаємо.
Але, як у відділі з підбору і розстановки кадрів ЦК Чосон Родондану Ким Чен Ина, так і в ОП Зе теж вимагають, насамперед, особистої відданості. У нас у пріоритетах ще й схильність до всього зеленого, шаурми і велосипедного спорту. Бажана належність, щонайменше, до молодого крила партії регіонів. Освіта, фаховий досвід, креативні потенції – теж, як у Ина, на зворотному боці резюме, десятим кеглем.
Оскільки пані Юлія несподівано залишає не останню посаду в господарському відділі на Банковій за власним бажанням, не розголошуючи обставин і спонук до такого рішення, ми утримуємося від образливих ярликів на кшталт потопаючого судна та його трюмних мешканців. Не наполягаємо й на адресній прив’язці заголовку блогу. Може, людина йде санітаркою у ковідну лікарню.
Але пафосний викид фантазії Юлії Ігорівни про «вагомий внесок» і старт якихось реформ, «неймовірний досвід» і вилизування капців блазня у фейсбучній прощальній записці змушує нас до висновків про поспішність позитивних прогнозів. Мовляв, прозріти краще пізно, ніж позавчора. Коли б фанатку любов до квартальної музики і персонально до її генітального соліста не покликала на штурм нових низин з командою заполошеної нікчеми!
Паняночко (тепер можна й пофамільярничати – вже не зам віцепреЗе), переповзіть ковзанку під вже не вашими вікнами, роззирніться – тут абсолютно інший світ! Тут ідіотизм називають ідіотизмом, голих королів – блазнями, улесників – гидотою.
На ще тепле місце, насиджене попередньою Юлією (не Мендель – Ковалів), кинули чергову Юлю (не Мендель – Свириденко).
Панянка Свириденко, щойно звільнена з посади першого заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, різко рвонула щаблями офісної драбини. Хвицаючи навсібіч жабуринням.