Як діти, їй-богу...
З цікавістю спостерігаю за тим, як підлеглі лейтенанта Баканова намагаються проводити НСРД в справі про викрадення в 2012 році нинішнього народного депутата від фракції весільних фотографів Олега Семінського.
На фото – «каструля» СБУ, за допомогою якої правнуки Дзержинського прослуховують телефонні розмови та читають листування в месенджерах одного зі знайомих Миколи Рудьковського на підставі одержаної два тижні тому ухвали слідчого судді. Отриману в такий спосіб інформацію вони невдовзі за невеликі гроші оприлюднять через народного експерта з усіх питань Бутусова. При цьому підлеглі найвідомішого українського лейтенанта навіть не підозрюють, що народний експерт також взяв гроші й з протилежної сторони – за оприлюднення розмов між Рудьковським і Семінським, що були записані Рудьковським 10 років тому.
А ще мені подобається фасон сумок, які нині дуже популярні в підлеглих лейтенанта Баканова. Я так розумію, ці сумки їм видають для того, щоби оперів «сьомого флоту» та ДОТЗ було видно здалеку й щоби зразу можна було встановити їх відомчу приналежність. Це, між іншим, дуже зручно для таких як я – тільки подивився на фото й бачиш, що це за людина, з якої установи і якого роду військ.
До речі, після того, як я опублікував ці фотографії на своєму Телеграм-каналі «Записки пасквілянта», мені всю ніч правнуки Дзержинського ламали месенджер фейсбуку – сподівались встановити, де я їх отримав. Як діти, їй-богу...