Він воював у лавах Дивізії «Галичина», в УПА, відбув заслання у Башкирській АССР та «сидів» у Воркуті і Алчевську.
Провід Організації Українських Націоналістів (бандерівців) з глибоким сумом повідомляє, що 8 червня, на 94-му році життя після тривалої тяжкої хвороби в Києві відійшов у Вічність голова Київського крайового Братства ветеранів ОУН-УПА, багаторічний член Головного Проводу ОУН (б), колишній голова Теренового Проводу ОУН (б) в Україні, довголітній політичний в’язень, учасник національно-визвольного руху, політичний та громадський діяч Орест Петрович Васкул «Граніт».
Про це у себе на сторінці у ФБ написав редактор газети ОУН «Шлях перемоги» Віктор Рог.
Він нагадав, що Орест Васкул народився 28 травня 1928 року в с. Серафинці (нині Городенківського району, Івано-Франківської області, Україна, тоді Городенківський повіт) у вчительській родині.
Батько Васкул Петро, четар Українських Січових Стрільців, сотник Української Галицької Армії, член ОУН, закатований окупантами 2 серпня 1941 року, мати Марія Яшан.
Рог також зауважив, що з Україною та Богом у серці друг Орест присвятив себе служінню національній ідеї. Щойно розпочалася Друга світова війна – вступив у ряди Юнацтва ОУН, майже одразу став членом ОУН (б). Згодом воював у лавах Дивізії «Галичина», контужений, потрапив у полон і був засланий у Башкирську АССР.
Після втечі перебував в лавах УПА, 1947 року заарештований знову та засуджений до 25 років таборів та 5 років позбавлення прав. Покарання відбував у бараках посиленого режиму. Звільнений 1956 року. Через відмову у прописці проживав у Воркуті. Згодом повернувся в Україну.
У 1995-2009 роках Орест Васкул член Головного Проводу ОУН (б) та голова Теренового Проводу ОУН (б) в Україні (1998-2005). З 1992 року – голова Київського крайового Братства ветеранів ОУН-УПА та член Головної Булави Всеукраїнського братства ветеранів ОУН-УПА.
«Навіть у поважному віці друг Орест не покладав рук в справі розбудови Української Держави, за яку змагали та віддали життя його побратими», – наголосив Рог.