Суспільство споживання поки що не розуміє принципу рівноцінного обміну: для того, щоб щось отримати, треба щось віддати. Так, для того, аби щось придбати, потрібні гроші. Звісно, це все ми усвідомлюємо. Проте, зазвичай, ми навіть не помічаємо, як шкодимо природі своєю безвідповідальністю.
Ми ходимо до магазину, де усього надміру. Ми купуємо різноманітні продукти, вживаємо їх, а пакети та пляшки кидаємо у сміттєвий пакет, який потім виносимо з дому в бак. Потім його забирає машина й везе гнити під відкритим небом роками, ба навіть десятиліттями. Згадайте Макухівське сміттєзвалище. Й таких сміттєзвалищ сотні по області, десятки тисяч по Україні (ходила новина, що сміттєзвалища на території нашої держави уже розміром з Бельгію) й казна-скільки по всій земній кулі.
Останнім часом у нас з’явився новий ворог – пластик. Багато хто знає, що пластикова пляшка розкладається близько 150 років, а то й більше. Виготовляти продукцію з пластику вигідно, бо сировина дешева. Але така синтетична речовина несе багато шкоди, доводячи в найгірших випадках до онкозахворювань. Люди не сортують сміття, все кидають у одну купу. Правда, останніми місяцями в нашому місті з’явились спеціальні сітчасті контейнери для пляшок із пластику, але багато хто досі кидає всі відходи у загальні контейнери.
У західних країнах штрафують за невідсортоване сміття. Там існує розвинена система переробки сміття. У нас усе це лиш починає налагоджуватися. Натомість можемо спостерігати купу смітників у відведених та невідведених для цього місцях, сміття на траві, асфальті та у під’їздах.
Тим часом, поки у нас смітять де завгодно, вчені вже починають бити на сполох через те, що у Скелястих горах був виявлений справжній «мікро-десант» з пластику. Так, геологи зі США виявили в пробах дощової води, зібраної в штаті Колорадо в районі гірського хребта, елементи пластику. Цікаво, що мікропластик виявили на висоті 3 км. Елементи пластику «забирає» повітря, а потім вони випадають із дощем чи снігом, осідаючи в ґрунті і отруюючи цим навколишнє середовище.
Також експертами було знайдено чимало залишків пластику в усіх основних річках Великобританії. 75% забруднень – це поліетилен, полістирол та поліпропилен. Їх використовують для харчових обгорток, пляшок для молока та води, сумок тощо.
В Світовому океані плаває близько 5,25 трильйонів (!) одиниць пластикового сміття й експерти твердять, що до 2025 року ця цифра може потроїтися.
До слова, в Тихому океані плаває вже цілий сміттєвий континент (!). Його розміри оцінюються від 700 тис. до 1.5 млн квадратних кілометрів, що поки складає менше відсотку загальної акваторії Тихого океану. Недавно там виловили декілька десятків тон сміття. Але загальна вага того континенту оцінюється в 100 мільйонів (!) тон.
До речі, окупація вод Тихого океану «пластиковою імперією» набирає оборотів. Причому і в глибину. Американський дослідник Віктор Весково занурився в спеціальному батискафі в найглибше місце планети — в Маріанський жолоб. Там, на глибині близько 11 км знайшли на океанічному дні пластиковий пакет та обгортки від цукерок.
Порятунку від експансії пластику вже нема, вочевидь, ніде. Нещодавно німецькі та швейцарські вчені знайшли його в арктичних льодах. Вони виявили, що в кожному літрі снігу паразитує близько десяти тисяч (!) мікрочастинок пластику. До цього Арктика вважалась одним з найчистіших регіонів Землі. А зараз туди занесена купа сміття.
Ігор Давиденко