Однолітки-колеги пам'ятають, що у шалі партійних ристалищ ще з 80-х років минулого століття убивчим аргументом слугувало звинувачення опонента у його належності зовсім недавно до паладинів вічно живого марксизму-ленінізму. З кривавою лейблою «комуняка» на лобі Леонід Кравчук, кожен з одіозної парламентської «групи 239», Леонід Кучма і тисячі їм подібних «колишніх» гризлися з дистильованими націоналістами.
Обидва Майдани помітно зачистили кадрові поля політикуму, прищепивши вождям інші пріоритети. «Помаранчеві» чесноти і місце перебування у січні 2014 компенсували багатьом практикуючим поводирям невинний ідеологічний флер піонерсько-комсомольської молодості. Хоча, будемо справедливими, дехто й посьогодні не засне, не намацавши під подушкою краплакову палітурку партійного квитка члена КПРС. Пошкодуємо вірного ленінця – уявіть, як його скидає з ліжка моторошна опівнічна думка про несплачені партійні внески за минулий місяць!
Наразі явище «полювання на відьом» у його формалізованому сенсі реанімоване «ренесансом» регіоналів. Набираючий сили реванш відьомської п'ятої колони загрожує існуванню країни, держави, нації. До тієї ж каламутної річки вдруге заходять клюєви, медведчуки, онищенки, шарії, портнови, богдани usw. На підході «кривосісі» і пижикові колекціонери. Недолугий перевізник у зеленому старанно працює веслами, прибиваючи до нашого берега усе гімно на світі.
Перепрошуємо за задовгу передмову. Тепер до предмету.
Громіздким кавалком прибило до українського берега й Іллю Володимировича Киву. Полтавця, тричі і різнобічного освіченого (технік-механік після Полтавського нафтового геологорозвідувального технікуму, педагог-психолог після Полтавського педінституту, правознавець після Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого). Стрімко кар'єрного військовика (від лейтенанта поліції у 2014 до полковника у 2015 р.). Епатажного неадеквата з пістолетом за ременем у вагоні пасажирського потяга і манерами міського недоумка за столом балійського ресторану.
Слід віддати належне щурячій передбачливості нашого мачо. Награвшись у показний соціалізм з подібними до себе «рожевими» вождями і навіть картинно почубившись із найпростішим соціалістом і земляком Капліним за право одноосібно «чистити себе під Марксом» (звісно, щоб плисти в революцію далі), Кива легко і невимушено продав пролетарську мрію за понюшку руського міра. Перекинчика не зупинило навіть те, що ЗаЖОП'а – місце давно облюбоване лідером Опобло Сергієм Льовочкіним! Так-так, тим самим Льовочкіним, для котрого Ілля Кива «місця на землі не бачив». Чи, може, земляк іде до ЗаЖОП'и, щоб, нарешті, поквитатися з Льовочкіним тет-на-тет, як і обіцяв?
Ні, мета у поліцполковника величніша. «Ми прийняли пропозицію приєднатися до потужної прогресивної команди «Опозиційної платформи – За життя». Сьогодні найголовніше – це досягнення миру в нашій країні. І ми зробили наш крок для того, щоб зшити Україну», – заявив Кива.
Спершу мали намір відхльоскати «кравця-швидкозшивача» Киву високим штилем. Мовляв, «ти диви, яке воно напрасне». Мовляв, цей новоявлений зажопник своїм проституйованим вчинком спаплюжив ідею полтавського культурно-демократичного місіонерства Короленка, Котляревського, Петлюри… тисячі імен! Та вчасно стямилися – який з Киви місіонер? З нього й міліціонер не вийшов.
І ось цей багатопартійний монстр точно буде нардепом. Його 31 місце у виборчому списку ЗаЖОП'и практично гарантує, як свідчать опитування електорального плебсу, доступ до спільного зі слугами корита. Мережа дуже правильно звертає нашу увагу на ницість поведінки Киви: учасник АТО у зграї проросійських бандитів певним чином їх легалізує. А як українцеві належність зажопника Киви до ветеранської спільноти атошників сумістити з пам'яттю хлопців, полеглих за Україну?..
Це ж не лише авторові здається, що з портретних світлин Іллі Володимировича хижо зблискує дуло двостволки? Додайте два сумнівно нагородні стволи Форт 17 і АПС за ременем, і спрогнозуйте, які закони наприймає оцей запроданець. З окупованими ЗаЖОП'ою півкулями головного мозку.
Вадим Демиденко