У США дедалі частіше говорять про те, що Америка скочується в хаос.
Останні події свідчать: це не просто черговий політичний скандал.
Йдеться про системний колапс — урядовий шатдаун, який паралізує країну вже шостий день, всеохопну поляризацію та хвилю ідеологічного насильства, що забрала життя відомих осіб.
Поки Конгрес сперечається, а Трамп погрожує масовими звільненнями федеральних службовців, над країною згущуються тіні громадянського протистояння.
Лише місяць тому, 10 вересня, у Юті було застрелено 31-річного магната MAGA-руху та інфлюєнсера Чарлі Кірка, чиї виступи збирали мільйони переглядів серед молодих консерваторів.
Убивця — 22-річний студент, який заявив, що бореться з «фашизмом», — діяв самостійно, але його маніфест, сповнений люті до «трампістів», за лічені години розлетівся соцмережами.
Це не поодинокий інцидент.
Літо 2025 року відзначилося серією вбивств: від демократичного законодавця у Каліфорнії, застреленого за підтримку репатріації, до місцевого чиновника в Техасі, чия «провина» полягала в просуванні імміграційної реформи.
За даними ініціативи Bridging Divides Initiative Принстонського університету, з січня 2024 року зафіксовано понад 600 актів політичного насильства, включно з двома спробами замаху на Дональда Трампа. І це лише верхівка айсберга.
Витоки з ФБР, якими діляться політики та експерти, свідчать: реальні цифри вдвічі більші, якщо враховувати «тихі» погрози, що не потрапляють у пресу.
Ця хвиля ідеологічного терору відлунює в історії — від убивств Кеннеді до Мартина Лютера Кінга, але тепер жертвами стають не лише еліти. Інфлюєнсери на кшталт Кірка, які мають мільйони підписників, стають новими цілями, адже формують свідомість покоління Z.
Психолог Кіт Пейн з Американської психологічної асоціації пояснює події «психологією поділу»: у добу алгоритмів соцмереж лють перетворюється на зброю.
Розслідування Міністерства внутрішньої безпеки (DHS) виявляють десятки «потенційних одинаків» — молодих радикалів, чиї пости у X та TikTok передбачають насильство. Один із них, за службовими звітами, планував атаку на демократичний мітинг в Огайо, мотивований «боротьбою з глобалістами».
Новий кризовий виток
Шатдаун, що розпочався 1 жовтня, — не просто бюрократична сварка. Трамп, який повернувся до Білого дому після спірних виборів 2024 року, звинувачує демократів у «саботажі» та заморожує 18 мільярдів доларів, призначених для Нью-Йорка.
Вісім мільярдів, виділених на «зелені» проєкти у демократичних штатах, урізано під приводом «економії». Сенатор Корі Букер назвав це «цунамі Трампа», підкресливши, що мільйони американців ризикують залишитися без медичного забезпечення.
Опитування Quinnipiac від 24 вересня показало: 80% виборців — від 93% демократів до 60% республіканців — вважають країну у стані «політичної кризи».
Wall Street Journal пише про «повний крах довіри до інститутів»: Конгрес паралізований, суди перевантажені позовами щодо фальсифікацій виборів, а ФБР фіксує сплеск погроз на адресу чиновників.
Експерти б’ють на сполох. У звіті CSIS від 16 вересня сказано: «Громадянська війна малоймовірна, але цикли спорадичного насильства, підживлювані соцмережами, — це вже реальність».
Політолог із Сан-Дієго Волтер Шарф описує можливий сценарій: не повномасштабна війна, а «локальні сутички — від вуличних бунтів у Лос-Анджелесі до атак на офіси у Вашингтоні».
Протести в Лос-Анджелесі в червні 2025 року, спричинені погрозами Трампа ввести війська, стали тривожним сигналом: сотні арештів, підпали, і, за словами моїх джерел, — невиявлені зв’язки з екстремістами з обох таборів.
Allianz Commercial прогнозує: у 2025 році ризик громадських заворушень зросте на 30%, зосереджуючись навколо виборів і бюджетних битв.
«Ми у замкненому колі, — попереджає Reuters, цитуючи аналітиків після вбивства Кірка. — Насильство породжує ще більше насильства».
У 2016-му активно висвітлювалися мітинги так званих «альт-райт», коли риторика Трампа сіяла насіння ненависті. Сьогодні ці насіння дали свої плоди.
Службові меморандуми Білого дому описують підвищений ризик ескалації: Трамп особисто схвалив «збройний конфлікт» з мексиканськими картелями, що, за даними NYT, може спровокувати внутрішні протести.
Республіканці, користуючись домінуванням у ключових штатах, не зацікавлені у реформах, зазначають експерти Politico. Демократів, у свою чергу, звинувачують у «лівому екстремізмі» та підбурюванні, але не визнають власної ролі в ескалації.
Серія вбивств — від Кірка до безіменних чиновників — нагадує: ідеологія вбиває. Якщо шатдаун затягнеться, а риторика загостриться, не виключено, що безлади переростуть у локальні збройні конфлікти.
Новий виток протистояння
Федеральна суддя тимчасово заблокувала рішення Дональда Трампа про направлення 200 військовослужбовців Національної гвардії штату Орегон до Портленда до завершення судового розгляду, який оскаржує цей крок.
Рішення судді Федерального окружного суду Карен Імергут, що засідала в Портленді, стало невдачею для Трампа, який прагнув розмістити війська в містах, які, за його словами, «погрузли у безладді», попри заперечення демократичних лідерів, — повідомляє Reuters.
Імергут, призначена самим Трампом під час його першого президентського терміну, заборонила республіканському лідеру направляти війська щонайменше до 18 жовтня.
Суддя заявила, що немає доказів того, що нещодавні протести досягли рівня заколоту або суттєво перешкоджають роботі правоохоронців.
Попри те що Трамп назвав місто «розореним війною», юристи генеральної прокуратури Орегону стверджували, що протести в Портленді були невеликими й мирними.
Раніше Трамп оголосив про намір відправити війська до Портленда для захисту федеральних імміграційних об’єктів від «внутрішніх терористів».
Влада Орегону звернулася до суду з вимогою визнати розгортання незаконним і заблокувати його, заявивши, що Трамп перебільшує загрозу протестів проти своєї імміграційної політики, аби виправдати незаконне захоплення контролю над підрозділами Національної гвардії штату.
У позові Орегону йдеться, що Трамп оголосив про розгортання військ після того, як телеканал Fox News показав відео набагато масштабніших і бурхливіших протестів у Портленді 2020 року.