Будинок-пастка: як статус «пам’ятки» обернувся штрафами та блокуванням рахунків для військового.
До редакції «Останнього Бастіону» звернувся читач із Полтави. Він розповів про випадок, який є показовим прикладом цинічної поведінки чиновників у той час, коли українські воїни боронять країну на фронті.
Військовослужбовець, який воює з березня 2022 року, отримав у застосунку «Дія» повідомлення: «Постанова про відкриття виконавчого провадження».
Документ підписала старший виконавець Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Ірина Тригубенко.
Суть справи — стягнення 16 330 грн та «винагороди державному виконавцю».
З’ясувалося, що Полтавська міська рада визнала будинок, де проживає воїн, «пам’яткою архітектури».
Рішення було ухвалено за позовом Полтавської обласної прокуратури.
При цьому зобов’язали п’ятьох власників квартир (із дванадцяти) підписати охоронний договір про збереження цієї споруди.
Повідомити мешканців завчасно «забули».
Сам будинок перебуває у критичному стані: вхід у підвал завалився, міська рада не виділила жодної копійки на ремонт. Однак саме на мешканців переклали відповідальність за «збереження».
15 вересня 2025 року власникам надійшла вимога підписати відповідний договір. А вже невдовзі розпочалося виконавче провадження.
Батько військового особисто звернувся до Ірини Тригубенко з проханням не блокувати банківську картку сина, поки триватиме оскарження у суді.
«Вона пообіцяла, що надішле письмове повідомлення і дасть час на виплату чи оскарження. Я повірив. Але вже через півтори години картку мого сина було заблоковано», — розповідає чоловік.
Найбільший шок спричинило інше: виконавець стягнула кошти навіть із дитячої картки десятирічного сина військового — 3 000 грн, які призначалися на обіди. Дитина нині перебуває з матір’ю за кордоном.
«Гроші не пахнуть. Навіть коли це копійки відкладені для дитини. Постанову вона винесла 15 вересня, і сама ж написала — 10 днів на виконання від моменту одержання. Але зняла гроші вже на дев’ятий день від винесення», — каже чоловік.
Історія викликала обурення не лише у родині військового, а й серед сусідів.
Люди питають: як можливо, що під час війни держава визнає напівзруйнований будинок «пам’яткою», не вкладає у нього ані копійки, зате здирає гроші з тих, хто зараз воює?