«Ми повинні бути готові до всього».
Премʼєр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що населення острова та його влада повинні почати готуватися до можливого військового вторгнення, навіть якщо це залишається малоймовірним сценарієм.
Про це пише «Bloomberg».
«Малоймовірно, що буде військовий конфлікт, але його не можна не враховувати», — заявив Нільсен.
За його словами, уряд Гренландії створить робочу групу, до складу якої входитимуть представники всіх відповідних місцевих органів влади, щоб допомогти людям підготуватися до будь-яких перебоїв у повсякденному житті. Уряд працює над поширенням нових рекомендацій серед населення, зокрема рекомендації мати вдома запас їжі на пʼять днів.
«Гренландія перебуває під великим тиском, і нам потрібно бути готовими до всіх сценаріїв», — заявив міністр фінансів острова та колишній премʼєр Муте Егеде.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив про 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це триватиме, поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
20 січня Трамп оприлюднив частину текстового повідомлення, у якому йдеться про Гренландію, та заявив, що це повідомлення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте. У ньому йдеться про миротворчу діяльність президента США у світі та про те, що Рютте «відданий справі пошуку поступу вперед щодо Гренландії». Водночас Трамп повторив, що Гренландія важлива для національної безпеки США та світової безпеки і що «повернення назад неможливе».
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки США. Премʼєр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового або економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до «приєднання» острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтервʼю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника, закликавши припинити погрози анексії. Вона також заявила, що якщо США вторгнуться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Премʼєр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що повʼязування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція пролунала й на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що країна виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська також прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. Раніше Копенгаген і уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема американськими.