Неофіційно взявши старт, основні політичні гравці вже заграють з електоратом та пропонують різні нездійсненні проекти.
Попри те, що до чергових президентських виборів в Україні залишився майже рік, українські політики активізували свою роботу. Хтось проводить «круглий стіл», хтось величезну конференцію, а хтось їздить країною, аби напередодні відпусток охопити якомога більшу кількість електорату.
Зазвичай найбільш копітка робота триває не у публічній площині, а в кулуарах. Адже провести пристойну президентську кампанію без фінансових донорів та політичних союзників – практично нереально.
Політичні проекти та їхні керівники зараз намагаються налагодити зв’язки як з опонентами, так і з ситуативними союзниками. Бо електоральне поле нині настільки розбите між різними політсилами, що самотужки виграти буде надзвичайно проблематично. Тому і шукають прийнятну для електорату конфігурацію політичних фігур, які входять в обойму майбутнього кандидата в президенти.
Багато з майбутніх кандидатів на цю посаду чітко усвідомлюють свої нульові шанси перемогти, тому використовують цей майданчик для піару свого політичного проекту на майбутніх парламентських виборах.
Навіть у найменших та найвіддаленіших від столиці регіонах є чимало зовнішньої політичної реклами (хоча офіційно її можуть називати лише інформаційною продукцією). Вона «ненав’язливо» нагадує про існування окремих політиків та появу нових політичних проектів.
Але що ближче до столиці та у густонаселених промислових регіонах країни ця політична агітація розміщена скрізь. Фактично президентські перегони вже почалися. І це навіть визнають у штабах деяких політичних сил в областях.
- Звісно, влітку якоїсь активної роботи, принаймні, в нашому «штабі» (партійному осередку, бо зараз офіційно передвиборчі штаби ще не формувалися) немає. З Києва надходять певні вказівки, та це більше стосується якихось організаційних робочих моментів. Але на центральному рівні та в деяких регіонах робота триває досить активна, - каже співробітник одного зі штабів політичної партії в краї Андрій. – Знаю, що активізація почнеться вже у вересні. Принаймні, відбулися певні наради та обговорювали напрямки роботи.
Сьогодні триває піар-компанія на всеукраїнському рівні. Топ-політики не «вилазять» з екранів телевізорів. Вони постійно перебувають (або їхні ручні сателіти) у медійному полі. Проте кожен з них обирає свій шлях до виборця.
Наприклад, Тимошенко днями провела так званий форум, на якому нібито презентувала свій новий (але насправді забутий-старий курс).
Олігарх та колишній голова Донеччини Тарута з білбордів презентує свою нову політичну силу.
Не зникають з екрана телевізора нардепи Рабінович, Бойко та Кива.
Колишній прем’єр Яценюк також час від часу нагадує про себе.
Колишньому міністрові оборони та «першому непрохідному» Гриценку вимальовують чималі рейтинги.
Ляшко традиційно заграє з власним електоратом, намагаючись підзаробити дивідендів до парламентської кампанії.
А ще є соратники висланого з України Саакашвілі, які також, скоріш за все, визначаться зі своїм кандидатом.
Про Порошенка та його регулярні появи на екранах і в медійному просторі загалом і говорити годі.
Загалом офіційно виборча кампанія президента навіть не почалася, але навіть експерти не можуть достеменно підрахувати, скільки ж грошей політики вже витратили на піар. За підрахунками окремих експертів, наразі йдеться про сотні мільйонів гривень, які вже пішли на рекламу.
А у скільки обійдеться повноцінна кампанія усіх кандидатів, які підуть у президенти, – навіть важко сказати. За мінімальними підрахунками, може йтися про сотні мільйонів доларів, які політики витратять у цій злиденній країні.
А в разі перемоги (або потрапляння партії до парламенту) вони не захочуть повернути з чималими відсотками ці гроші? Питання риторичне…
Олесь Задністровський