4-річниця Революції Гідності на Полтавщині
відзначається олігархічним придушенням демократії.
15 лютого 2018 року керівництво полтавської обласної ради врешті-решт визначилось з місцем (та і містом) проведення третього пленарного засідання вісімнадцятої сесії, а саме в місті Горішні Плавні в приміщенні ПрАТ «Полтавського ГЗК»!
Дивно, невже полтавська обласна рада немає інших приміщень в області (перелік об’єктів аж на 16 аркушах), які напряму підпорядковані раді? Чому і навіщо закриватися від громади Полтавщини в стінах приватного режимного об’єкту, який належить швейцарсько-англійському олігарху Жеваго (в Україні Жеваго – це безхатній і далеко «не олігарх», який виключно* працює на благо народу в стінах ВРУ) та які антинародні будуть прийматися Рішення?
Відповідь доволі проста – Жеваго нічого просто так не робить!
Костянтину вочевидь стала раптова потрібна підтримка від депутатів облради, як в особистому захисті так і в захисті його бізнес-інтересу.
Перший варіант щодо загравання до депутатів облради. На наступному засіданні Полтавської облради виносяться до розгляду з подальшим прийняттям Рішення низька життєво-важливих Жевагівських питань і без депутатського «одобрямс» Костянтину ніяк не обійтись.
Хотілось нагади депутатам, що 01 червня 2016 року Ви своїм Рішенням № 118 запросили Жеваго до сесійної зали для спілкування з питання заборгованості перед комунальними підприємствами Полтавської облради, але Ваше бажання було проігнороване.
Другий варіант «народного походу» Жеваго до депутатів облради – це підтримка в особистому захисті. Після того, як громадяни та громадські організації своїми зверненнями до керівництва ВРУ, заступників голів профільних Комітетів ВРУ та НАБУ змусили детективів НАБУ розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017 0000 0000 0570 від 22.08.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (стаття 366-1 ККУ), Жеваго розпочав активно захищатися.
14 лютого 2018 року 24 канал висвітлив «законотворчу діяльність на свій захист» Жеваго та нардепів поплічникам в передачі «Антикорупційний Майдан»:
Операція "НАБУ": як окремі особи намагаються звузити законні повноваження органу
___________________________________________________________________________________________
Весь контекст
Не встигло НАБУ повідомити про завершення першого розслідування по декларуванню недостовірної інформації, як їм одразу ж кинулись забороняти розслідувати будь-що на основі е-декларацій.
Три місяці тому, в листопаді 2017, позафракційні народні депутати Костянтин Жеваго і Яків Безбах ініціювали законопроект, яким, по суті, зобов’язують НАБУ брати дозвіл на розслідування брехні в деклараціях і незаконного збагачення в НАЗК.
На їхню думку, розпочинати кримінальні провадження можна лише, якщо НАЗК за результатами своєї перевірки декларації дасть висновок, що — так, в декларації зазначені недостовірні відомості або є ознаки незаконного збагачення.
Мотивація такого рішення проста — заблокувати НАБУ можливість розслідувати корупцію високопосадовців з одного боку і створити інструмент для розправи над неугодними через ручне НАЗК з іншого.
Вже за кілька тижнів НАЗК своїм рішенням ухвалило так зване роз’яснення, яким на 10 сторінках юридичної нісенітниці спробувало обґрунтувати те саме — що розслідувати справи саме за цими двома статтями можна лише якщо вони дозволять.
НАЗК не тільки не мало повноважень затверджувати таке роз’яснення, але ще й зробило його юридично безграмотно: окремі положення цього роз’яснення свідчать про незнання і нерозуміння посадовими особами НАЗК як кримінального процесуального законодавства, так і принципів права.
При цьому НАЗК посилається на цілу низку міжнародних документів, які нібито мають підтверджувати їхню позицію, а насправді не мають нічого спільного з темою роз’яснення.
У своєму висновку до цього рішення професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор юридичних наук, професор, співавтора багатьох законів антикорупційної та кримінально-правової сфери Микола Хавронюк дуже влучно зазначив: “Знущанням з здорового глузду та проявом юридичного лицемірства, за яким ховається невтомне бажання окремих осіб звузити законні повноваження НАБУ та інших правоохоронних органів щодо протидії корупції з метою будь-як приховати від суспільства статки, витрати, доходи високопосадовців та джерела цих доходів.”
Це роз’яснення не є і не може бути обов’язковим для виконання ні НАБУ, ні іншим державним органом, навіть не зважаючи на те, що воно затверджене рішенням НАЗК.
Але нічого не зупинить корупціонерів в справі порятунку себе і одне одного від покарання! А значить — незаконне рішення НАЗК треба легалізувати.
Тому 26 січня 2018 року народний депутат Ігор Мосійчук подає позов до суду з проханням зобов’язати директора НАБУ видати наказ про необхідність отримання результатів перевірки декларації НАЗК до початку розслідування. По суті — просить легалізувати це роз’яснення.
А вже за кілька днів на сайті Окружного адміністративного суду Києва з’являється новина про те, що суд відкрив провадження у справі за цим позовом народного депутата. Фантастична оперативність! Для вашого розуміння — розгляд справи головного прокурора сил АТО Костянитна Кулика, якого НАБУ звинуватило в незаконному збагаченні, не відбувався понад рік.
Вражає лицемірність народного депутата Мосійчука, який говорить, що треба звільнити 100% суддів, а потім звертається до одного з цих самих судів, щоб вбити можливість НАБУ розслідувати злочини про брехню в деклараціях і незаконне збагачення.
Говорить, що ГПУ є "совєтсько-олігархічним монстром", яка перебирає на себе політичні функції, але при цьому звертається до ГПУ з проханням відкривати справи проти НАБУ. Говорить про захист національних інтересів, а в цей самий час допомагає саботувати роботу органів, які мають боротись із поширенням корупції — однією із ключових загроз національним інтересам.
Я нагадаю, що відповідно до статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" поширення корупції в органах державної влади визнано загрозою національним інтересам і національній безпеці України. Відповідно, той хто заважає боротьбі із корупцією, діє проти національних інтересів і національної безпеки України.
З чим пов’язана така активність? Можливо, із тим що саме в цей час НАБУ повідомило про завершення першого розслідування по брехні в деклараціях і оголосило про підозру Голові Держаудитслужби в незаконному збагаченні?
У той самий час ініціатори багаторівневої кампанії за блокування розслідувань НАБУ самі є фігурантами справ Бюро: Мосійчук, який подав позов, Жеваго, який ініціював вже згаданий законопроект, та і саме керівництво НАЗК, яке ухвалило абсурдне рішення. Чим ясніше розуміння невідворотності покарання, тим більше тваринний страх штовхає слуг народу на відверте нехтування вимогами народу.
Захист власних інтересів ціною національних — і є та причина, через яку Україна не може вибратися з корупційного дна.
Кожен, хто саботує роботу антикорупційних органів, повинен автоматично втрачати вашу довіру. Чи це народний депутат, який ініціює або голосує за руйнівні правки до антикорупційного законодавства, пропихує ручних аудиторів чи рятує від розслідування колег.
Чи це керівництво НАЗК, яке саме не працює і іншим заважає працювати. Чи Президент, який затягує створення Антикорупційного суду і використовує повноваження у неконституційний спосіб, щоби впливати на роботу парламенту, органів виконавчої влади, судів і правоохоронних органів.
Кожен, хто саботує роботу антикорупційних органів, повинен автоматично втратити вашу довіру, бо вони переслідують власні, а не національні інтереси. Іншими словами їхні голови зайняті аж ніяк не тим, щоби зробити наше з вами життя кращим, бо це не є і ніколи не було їхньою метою. А значить, коли наступного разу вони будуть намагатися задурити вам голову, ви не дасте їм жодного шансу. Бо зрештою вибір робитимете саме ви.
Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре — значить, це ще не кінець.
Александра Дрик
___________________________________________________________________________________________
Олег Підгорний