Протягом п’яти місяців Саудівська Аравія уникала втягнення в регіональний конфлікт.
Підтримуючи відкриті канали комунікації з Тегераном навіть тоді, коли іранські дрони атакували її нафтову галузь. Зараз королівство, здається, опинилося «в облозі», стикаючись із ворогами з трьох боків: Іраном, а також союзниками Тегерана в Іраку та Ємені, пише CNN.
Протягом останнього тижня Саудівська Аравія зазнала ракетних атак з боку підтримуваних Іраном єменських хуситів, атак БпЛА з боку проіранських озброєних угруповань в Іраку та нових погроз з боку Тегерана.
У вівторок, 28 липня, стало зрозуміло, що стриманість більше не є варіантом: винищувачі королівства разом із літаками США завдали ударів по східній частині Іраку.
Однак ставки високі. Втягнення у ширший конфлікт стало б ризикованим і потенційно витратним варіантом для Ер-Ріяда. Протягом останнього десятиліття керівництво країни зосереджувалося на відкритті королівства для іноземних інвестицій та перетворенні його на регіональний економічний центр. Це частково зумовило політику розрядки напруженості у відносинах з Іраном задовго до війни, що призвело до укладення за посередництва Китаю угоди у 2023 році.
Зараз ця стратегія перебуває на штучному підтриманні життя, оскільки Саудівська Аравія опинилася в епіцентрі бурі. Протистояння з трьох напрямків із непередбачуваними супротивниками, добре обізнаними в асиметричній війні, — це виклик для будь-якого військового стратега.
Саудівська Аравія витратила десятки мільярдів доларів на модернізацію своїх збройних сил та придбання найсучасніших систем протиракетної оборони, але вона має велику територію — приблизно п’яту частину площі Сполучених Штатів — і протяжне узбережжя, які потрібно захищати. До того ж нафтова інфраструктура країни широко розосереджена по всій її території.
Загроза з боку хуситів
Днями хусити випустили ракети по двох саудівських нафтових комплексах на узбережжі Червоного моря. Супутникові знімки та відео з геолокацією свідчать про значні пошкодження одного з цих об’єктів поблизу кордону з Єменом.
Ці ракетні удари стали наслідком атак хуситів на два саудівські танкери в Червоному морі після того, як угруповання оголосило про блокаду саудівських суден, що проходять через Баб-ель-Мандебську протоку. У понеділок, 27 липня, хусити заявили про ще одну атаку на саудівське судно.
Для Саудівської Аравії, яка перенаправила значну частину свого експорту нафти через порти Червоного моря, оскільки Ормузька протока залишається паралізованою, ця блокада означає серйозну ескалацію конфлікту.
Саудівська Аравія сім років марно намагалася витіснити хуситів із півночі Ємену, розпочавши у 2015 році масштабний наступ проти цього бойового угруповання. Конфлікт, що виник унаслідок цього, спричинив одну з найгірших гуманітарних криз у світі.
У 2022 році було укладено перемир’я, але воно так і не переросло у стабільний мир. Саудівська Аравія продовжувала економічну та повітряну блокаду територій, контрольованих хуситами.
На початку цього місяця хусити звинуватили Саудівську Аравію в бомбардуванні аеропорту столиці Ємену Сани з метою запобігти приземленню прямого рейсу з Тегерана, який проігнорував попередження про зміну курсу.
На борту літака перебувала делегація хуситів, яка поверталася з похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
«Але увага також зосереджувалася на тому, що ще могло транспортуватися на борту літака», — зазначає Наваф Обейд із кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона.
Це спровокувало новий цикл насильства, кульмінацією якого стали ракетні удари на вихідних.
«Усі червоні лінії перетнуто», — зазначає аналітик Мохаммед аль-Баша.
За словами джерела CNN, у пустелях на сході Ємену збираються численні сили єменських бойовиків, ворожих до хуситів. У разі наступу їх підтримуватимуть саудівські повітряні сили.
Однак, на думку аналітиків, наразі саудівська відповідь, найімовірніше, обмежиться повітряними ударами. У п’ятницю, 24 липня, саудівські ВПС завдали удару по порту Ходейда — найбільшому порту, що перебуває під контролем хуситів, — у відповідь на атаки на танкери.
За словами Обейда, саудівські повітряні сили мають значно більші можливості для виявлення, відстеження та ураження розрізнених військових загроз, ніж десять років тому.
Існує також імовірність, що хуситів можна підкупити: вони часто вимагали грошей для виплати зарплат величезному штату державних службовців та ополченців.
«Схоже, хусити діють за північнокорейським сценарієм, використовуючи повторювані цикли провокацій для отримання політичних та економічних поступок, перетворюючи свої території на південь від Саудівської Аравії та Червоне море на власну арену», — зазначає Баша.
Чи готові вони відвернутися від своїх іранських покровителів заради саудівських грошей, поки що залишається незрозумілим.
Загроза з боку Іраку
За даними Міністерства оборони Саудівської Аравії, у понеділок та вівторок проіранські озброєні угруповання на півдні Іраку здійснили дві серії атак безпілотниками на важливі об’єкти інфраструктури Саудівської Аравії. На думку аналітиків, хусити, ймовірно, надали цим угрупованням технічну допомогу.
Терпіння Ер-Ріяда вичерпалося. У вівторок Саудівська Аравія «завдала точних і цілеспрямованих ударів» по озброєних угрупованнях на сході Іраку, «пов’язаних із атаками на нафтові об’єкти», заявило Міністерство оборони Саудівської Аравії.
Саудівська Аравія встановила нову «червону лінію».
«Королівство наголошує, що не прагне ескалації, але відповість на будь-яку агресію, з якою зіткнеться», — додало Міноборони Саудівської Аравії.
Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) заявило, що спільна операція стала рішучою відповіддю на атаки БпЛА.
За даними CENTCOM, у перші кілька тижнів війни з Іраку в бік американських об’єктів у Саудівській Аравії було запущено сотні безпілотників. Попри припинення вогню у конфлікті, у травні відбулося ще кілька таких атак.
Іранська загроза
У березні та квітні керівництво Саудівської Аравії поспішно інвестувало в технології протидії дронам, оскільки іранські «шахеди» націлювалися на нафтові об’єкти на східному узбережжі країни. Президент України Володимир Зеленський відвідав Ер-Ріяд, щоб запропонувати інтегровану оборонну систему для захисту від іранських безпілотників.
Однак таку систему неможливо встановити за одну ніч. Саудівська Аравія досі стикається з подвійною загрозою: іранськими дронами та балістичними ракетами малої дальності, що запускаються з іншого берега Перської затоки.
Хоча з квітня Іран безпосередньо не завдавав ударів по Саудівській Аравії, Тегеран цього тижня знову заявив, що «деякі країни Перської затоки самостійно брали участь у військових атаках на Іран».
«Відповідальність за ці атаки несуть США, але не можна ігнорувати роль деяких країн регіону», — додали в МЗС Ірану.
Саудівська Аравія здійснила кілька повітряних ударів по Ірану на початку конфлікту, але, за словами дипломата, обізнаного з подіями, ці удари були ретельно виваженими. Це була пропорційна відповідь, покликана продемонструвати, що королівство здатне захистити себе, «якщо США не будуть поруч».
Якщо Саудівська Аравія знову стане об’єктом ракетних атак та атак БпЛА з боку Ірану, вона може опинитися перед неприємним вибором: або відповісти безпосередньо, що ще глибше втягне її у війну, або «підставити іншу щоку», тим самим підбадьоривши режим у Тегерані, який багато хто вважає радикальнішим, ніж до війни.
Саудівська Аравія вже зазнає значних економічних збитків унаслідок американсько-іранської війни.
Неспокійне оточення
Зрештою, Саудівська Аравія опинилася в оточенні, яке виглядає більш загрозливим і нестабільним, ніж 28 лютого — у день початку війни США та «Ізраїлю» з Іраном.
Саудівських чиновників здивували різкі зміни в політиці президента США Дональда Трампа щодо Ірану та Гази.
Хоча військове співробітництво між Саудівською Аравією та США залишається тісним, у королівстві побоюються, що, коли інтерес США ослабне, Ер-Ріяд залишиться наодинці з більш войовничим Іраном.
Королівство та його союзники опинилися на роздоріжжі. Ситуацію ускладнює те, що Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати лише зараз починають відновлювати відносини, які погіршилися через раптовий вихід ОАЕ з нафтового картелю ОПЕК, розбіжності щодо конфлікту з Іраном та суперечку про те, кого підтримувати у боротьбі проти хуситів у Ємені.
Саудівська Аравія, очевидно, вирішила, що готова терпіти утиски лише до певної межі, перш ніж вдатися до ударів у відповідь.