«Ізраїль», продовжуючи криваву різанину в Газі, захоплює нові території Сирії.
На тлі дружньої зустрічі міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана з лідером нового повстанського уряду Сирії Ахмадом Шараа (Джулані), який вперше з’явився перед громадськістю у європейській краватці, у регіоні наростає напруженість.
Протурецькі повстанці за підтримки Анкари атакують курдських комуністів, яких підтримують і озброюють США. Єменські хусити обстрілюють «Ізраїль» балістичними ракетами, а США і Велика Британія завдають ударів по Ємену.
Водночас у Анкарі готуються до ймовірної війни «Ізраїлю» з Іраном, про що заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. На кордоні з Іраком, як і з Сирією, розгорнута турецька армія.
Тим часом саудівські ЗМІ повідомили про три потужні авіаудари США по військових об’єктах хуситів у Сані. Це вже четверта атака на центри управління хуситів. Незважаючи на удари, хусити продовжують періодично запускати ракети по «Ізраїлю», одночасно обстрілюючи судна в Червоному морі.
«Ізраїль не спатиме ночами», пригрозили єменські хусити. Напередодні запущена хуситами гіперзвукова ракета, подолавши багаторівневу систему ППО «Ізраїлю» та США, вразила центр Тель-Авіва.
У неділю хуситам вдалося збити палубний винищувач США з американського авіаносця. У свою чергу командування авіаносця «Гаррі Трумен» заявило, що їм доводиться щодня збивати дрони хуситів, які націлені на корабель.
Однак є дані, що нальоти дронів залишають сліди, і на авіаносці вже є пошкодження.
«Ізраїль» також визнає, що хусити значно збільшили частоту ракетних обстрілів, при цьому Нетаньягу погрожує хуситам «армагедоном».
Бойові дії на Близькому Сході ведуться на кількох фронтах. У боях використовуються всі види зброї, крім ядерної.
МЗС Туреччини закликав Захід зупинити «небезпечну агресію Ізраїлю» та засудити окупацію частини території Сирії, включаючи Голани.
Водночас курдські комуністи в Сирії організовують марші, протестуючи проти «турецької окупації», вимагаючи від Заходу (читай США) негайно втрутитися.
Турецькі війська розташовані на півночі Сирії. У Анкарі заявляють, що причиною їхньої присутності є небезпека неконтрольованої міграції та загроза курдських комуністів для безпеки Туреччини.
На цьому тлі США нещодавно ухвалили стратегічне рішення дозволити Туреччині оплачувати російський газ через санкційний Газпромбанк, що демонструє багатошаровість політики Вашингтона щодо свого союзника по НАТО.
Водночас американці провели зустріч із новим урядом сирійських повстанців, обговорюючи можливе співробітництво. Після цих зустрічей США відкликали оголошену винагороду в 10 мільйонів доларів за голову лідера ХТШ Ахмада Шараа.
Однак американські військові продовжують нарощувати війська на своїх базах у Сирії, незважаючи на невдоволення Анкари та інших країн регіону. У Конгресі США представлено законопроєкт про санкції проти Туреччини за її дії проти курдських комуністів.
Активізувалися й арабські режими, які ще недавно приймали Асада у своїх столицях. Саудівська Аравія почала постачання нафти до Сирії, прагнучи заповнити вакуум після того, як Іран припинив постачання пального до цієї країни.
Знаючи методи арабських нуворишів, можна припустити, що це лише початок нового етапу боротьби за вплив у Сирії. Їхня головна зброя в цій боротьбі – гроші та енергоресурси, і далеко не факт, що нафтові долари не відкриють для місцевих арабських князьків двері в кабінети нової влади у цій країні.
Тим часом російські військові бази в Сирії поступово згортаються. Питання їхнього майбутнього поки залишається відкритим.
В інтерв’ю BBC лідер ХТШ Ахмад Шараа, поряд із обіцянкою, що «Ізраїль» буде в безпеці і нова влада Сирії не створюватиме проблем для сіоністів, заявив, що не виключає можливості збереження російських військових баз у країні.
За словами Ахмада Шараа, головне завдання – будівництво державних інститутів, і тому Сирія не вступатиме у конфлікт із іншими державами, зокрема з «Ізраїлем».
Дисонансом до слів лідера ХТШ пролунала заява союзника Ердогана, голови турецьких націоналістів Девлета Бахчелі, який недвозначно оголосив про головну мету – звільнення аль-Кудса (Єрусалиму) від єврейської окупації.
Він назвав звільнення Дамаска першим кроком на шляху до звільнення третьої святині Ісламу. Цитата:
«Ті, хто жадає Дамаска (маються на увазі сіоністські лідери, які заявляють про плани захопити Дамаск), мають знати, що Тель-Авів і Єрусалим будуть звільнені османами. Історія говорить нам: перша зупинка Єрусалима – це Дамаск. Якщо Дамаск у безпеці, то й Єрусалим буде в безпеці, коли прийде час...
Кінець тих, хто чинить безумства і злочини, – це знищення... Якщо Дамаск звільнено, то звільнення Єрусалима неминуче».
Знаючи любов багатьох турецьких політиків до гучних заяв, слова Бахчелі можна віднести до банального популізму, однак в історії часом трапляються несподівані речі, коли, здавалось би, фантастичні проєкти втілюються в життя найнеочікуванішим чином.
І якщо врахувати абсолютно криваві й водночас безумні, фанатичні дії сіоністської банди «Ізраїль», може статися те, чого зовсім не чекають у Тель-Авіві.
До речі, на це натякнув міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, заявивши, цитата: «Уряд Нетаньягу налаштований не лише на геноцид, але й на самогубство».