Водночас точну дату розсекречення архівів влада поки не назвала.
Швейцарська Федеральна служба розвідки заявила, що відкриє доступ до засекречених документів про нацистського воєнного злочинця Йозефа Менгеле.
Про це повідомляє ВВС.
Історики роками вимагали доступу до цих матеріалів, однак швейцарська влада систематично відмовляла, посилаючись на міркування національної безпеки та захист родини Менгеле. Частину файлів планували тримати закритими до 2071 року.
Йозеф Менгеле був лікарем у підрозділах Ваффен-СС та служив у концтаборі Аушвіц на території окупованої Польщі. Він особисто відбирав в’язнів для газових камер, а також проводив жорстокі медичні експерименти над людьми, зокрема дітьми та близнюками. В Аушвіці загинули близько 1,1 мільйона людей, переважно євреїв.
Після завершення Другої світової війни Менгеле уникнув арешту, змінив особу та за допомогою фальшивих документів отримав паспорт Червоного Хреста у швейцарському консульстві в Генуї. Після цього він утік до Південної Америки, де прожив решту життя.
Попри офіційну версію про його перебування в Аргентині, Парагваї та Бразилії, історики підозрювали, що Менгеле міг певний час переховуватись і у Швейцарії вже після того, як у 1959 році було видано міжнародний ордер на його арешт.
Швейцарська історикиня Регула Бохслер виявила документи, які свідчать, що у 1961 році австрійська розвідка попереджала швейцарську владу про можливе перебування Менгеле на території країни під вигаданим ім’ям.
Крім того, дружина Менгеле орендувала квартиру в Цюриху та подала заявку на постійне проживання. За даними дослідників, швейцарська поліція навіть встановила спостереження за цією квартирою та фіксувала пересування дружини нациста разом із невідомим чоловіком.
Історик Жерар Веттштейн у 2025 році оскаржив рішення про засекречення архівів у суді та організував краудфандинг для покриття судових витрат. Після цього Федеральна служба розвідки погодилася надати доступ до документів, хоча й із додатковими умовами.
Частина дослідників припускає, що у файлах може міститися інформація про контакти швейцарських спецслужб з ізраїльським Моссадом, який у післявоєнні роки активно розшукував нацистських злочинців.
Президент Швейцарського історичного товариства Саша Зала заявив, що надмірна секретність навколо архівів лише посилила теорії змови. За його словами, ця історія демонструє конфлікт між державною безпекою та історичною прозорістю, який у Швейцарії часто вирішується на користь секретності.