Серед авторів Галина Третьякова, яка бажала бідним не народжувати й хоче ліквідувати Пенсійний фонд.
Карантинні заходи справили значний вплив на ринок праці не лише України, але і світу. Через проблеми з транспортом чимало громадян були переведені на дистанційну роботу.
Звичайно, подібна сфера існувала і до цього, але її не було врегульовано. І ось тепер у «слуг народу» дійшли руки до регулювання цього законодавства.
До Верховної Ради внесено проєкт закону №4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи». Авторами є ціла група депутатів.
Серед них можна виділити «слуг народу» Галину Третьякову, ту саму, яка пропонує ліквідувати Пенсійний фонд та агітувала за те, аби бідні не розмножувалися. А також: Юлія Гришина, Євгенія Кравчук, Павло Мельник та інші.
Що пропонують народні обранці?
Законопроєктом пропонується внесення змін до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» — запровадження двох самостійних видів (форм) роботи: дистанційної та надомної.
Надомна робота – це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, але поза виробничими або робочими приміщеннями власника підприємства.
При виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінене з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом (цікаво як це перевірити, працюєте ви на дачі, або з дому?!).
Роботодавець зобов’язаний вести облік усіх працівників, яким вони надають роботу у себе вдома, окремо жінок і чоловіків, а також реєстраційні листи робочих завдань, доручених працівникові, із зазначенням:
- часу, відведеного для виконання завдань;
- тарифних ставок оплати праці;
- витрат, що виникли у працівника, якщо такі є, і розміру виплаченої у зв’язку з цим компенсації;
- будь-яких утримань із заробітної плати;
- належної заробітної плати та виплаченої заробітної плати з відрахуванням утримань разом із датою проведеної виплати.
Дистанційна робота – це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
При виконанні дистанційної роботи працівник самостійно обирає власне робоче місце та персонально відповідає за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на ньому. Також працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.
Працівникові, який виконує дистанційну роботу має бути забезпечено гарантований період вільного часу для відпочинку (період відключення), при якому працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, що не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни
Працівник, може вимагати від власника тимчасовий, строком до 2-х місяців, перехід на дистанційну роботу у випадку, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства може відмовити працівникові у такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не сумісне з виконуваною діяльністю та трудовою функцією працівника, а також якщо працівник не навів фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інше насильство мали місце (цікаво як працюватиме ця норма, адже подібне довести дуже складно?!).
Працівник, який має дитину віком до 3 років, або здійснює догляд за нею теж може виконувати свою діяльність на умовах дистанційної роботи:
- також прописано право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція;
- працівника роботодавець має ознайомити з умовами договору та вимогами щодо охорони праці (цікаво, що не вказано, хто зобов’язаний надати апаратуру: власник, чи сам працівник).
Гнучкий режим робочого часу може надаватися:
- за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без завчасного, двомісячного повідомлення про новий графік роботи;
- роботодавцем — виходячи з виробничої необхідності із завчасним, двомісячним, повідомленням про новий графік роботи.
Власник підприємства зобов’язаний ознайомити, не менш ніж за два місяці, співробітників з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу.
Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
При порушенні прийнятого гнучкого робочого часу крім застосування дисциплінарних стягнень працівники можуть переводитись на загальновстановлений режим без завчасного, двомісячного повідомлення про таке переведення.
Тобто, як видно «слуги народу» у своєму стилі вписують норми, які по суті не є життєздатними та нагадують марсіанське начало, тобто далекі від наших з вами реалій. Зате перед виборами можна відзвітувати, що унормували трудове законодавство про дистанційну роботу.