Про те, що чудять підлеглі Василя Васильовича, можна розповідати годинами – і не набридне.
Навіть Баканов з його неабияким інтелектом не додумався б підписати документи на списання двох втрачених ящиків з автоматами АК-74, без проведення службового розслідування, а Вася Малюк – додумався.
А про те, що чудять підлеглі Василя Васильовича, можна розповідати годинами – і не набридне.
Ось, наприклад, старший слідчий ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Василь Михайлович Радь, який з 16 липня 2024 року нужденно розслідує кримінальне провадження №22024101110000541, зареєстроване за моєю заявою за ознаками ч. 2 ст. 435-1 КК України. Підставою для реєстрації кримінального провадження стали публічні випорожнення такої собі Ірини Федорів – аферистки з команди київського мера Кличка, яка займається тим, що за допомогою ухилянта від військової служби Шабуніна виманює з іноземних грантодавців кошти «на боротьбу з корупцією» та «журналістські розслідування». Ці «журналістські розслідування» полягають у тому, що Федорів у соцмережах називає військовослужбовців, які перебувають на фронті, «українськими гнідами» та погрожує учасникам бойових дій тюрмою за дописи про Шабуніна.
З дня реєстрації кримінального провадження сплинуло вже 5 місяців, а Василь Михайлович ніяк не наважиться допитати заявника (він же ж – потерпілий) у справі. Тож довелось звернутись до суду, але ухвалу слідчого судді, якою старший слідчий Радь зобов’язаний мене допитати, Василь Михайлович виконати відмовився.
Тоді 13 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження відносно старшого слідчого ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Василя Радя за невиконання судового рішення.
Лише після цього Василь Михайлович став подавати ознаки життя, порадився зі старшими товаришами і – ви не повірите – надіслав мені в м.Дніпро в госпіталь повістку з викликом до Києва на допит на 17 грудня, якраз на той день, коли мене оперуватимуть, про всяк випадок доклавши ще дві повістки – на 16 грудня та на 18 грудня.
І це при тому, що слідчий, пардон, старший слідчий Радь достеменно знає, що я, взагалі-то, військовослужбовець і був госпіталізований з м.Торецьк. І з лікарні (десь після Нового Року) знову повернусь у свою військову частину. А якщо Василь Михайлович хоче отримати мої показання, то він або має дати доручення якомусь СБУшному оперу, який приїде до мене, або оформити відрядження й приїхати самому.
Коли в лютому 2023 року мене під Бахмутом розшукав співробітник СБУ і став вимагати, щоби я видалив зі своєї фейсбук-сторінки дописи про пригоди «стрілка ТрО» Юрія Луценка, то правнуки Дзержинського чомусь мене повістками не викликали. А зараз, коли треба стулити пельку розперезаній дамі, яка публічно обпльовує військовослужбовців, то, виявляється, це я маю самовільно залишити свою військову частину та їхати в Київ, щоби подивитись в їхні чесні очі.