29 квітня Кременчук прощався з 19-річним захисником Антоном Кириловим, який загинув ще в серпні 2014 року в котлі під Іловайськом.
У березні 2014 року він пішов добровольцем на контрактну службу й воював у складі 93 окремої механізованої бригади, в екіпажі БМП - 369. У липні брав участь в боях на лугансько-російському кордоні, після чого отримав відпустку, яку провів удома. На початку серпня Антон відбув у свою частину, а з 28 серпня вважався безвісті зниклим під Іловайськом. Останній раз його бачили при виході з Іловайського оточення на броні БМП.
З 28 серпня 2014 року близько 8 місяців мама чекала бодай хоч якусь звісточку і до останнього виглядала єдиного сина.
Довгий час тіло бійця не могли впізнати, тому він значився в списках безвісти зниклих. Герой був похований на Алеї невідомих героїв у Дніпропетровську. Нещодавно після проведення ДНК-експертизи, Антона ідентифікували.
Попрощатися з Антоном до міського Палацу культури прийшли його друзі, однокурсники.
Однокласники розповідають, що Антон був спортивним хлопцем, грав у футбол, любив математику, тому вирішив навчатися у технічному училищі.
«Ми служили з Антоном в одній частині. У Львові підписали контракт і близько півтора місяці проходили навчання, - розповів бойовий побратим Дмитро. - У Луганську ми вчотирьох спали на 2-х ліжках, хтось біля залізяки спав, хтось покривало на себе відтягував. Після того, як деякі повиїжджали, у зв'язку з проблемами зі здоров'ям, Антон одразу «вимутив» для себе подушку з пір'я, і постійно спав з автоматом. Він дуже хвилювався за маму і просив не говорити їй, що знаходиться в «гарячих точках».
Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводжували автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі Героїв АТО.