Туреччина анонсувала розширення Мекканського оборонного пакту.
Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що Єгипет має приєднатися до нещодавно укладеної Мекканської угоди про спільну оборону на наступному етапі діяльності альянсу.
Фідан підтвердив плани розширення системи колективної оборони, що свідчить про значні структурні зміни в архітектурі безпеки на Близькому Сході.
Наразі багатосторонній пакт об’єднує Туреччину, Саудівську Аравію та Пакистан.
Анкара розглядає Каїр як одну з ключових опор довгострокової життєздатності цієї ініціативи. Повідомляється, що процес інтеграції залежить від розв’язання низки неназваних технічних питань.
«Єгипет уже є нашим природним партнером у всіх питаннях. Я вірю, що на наступному етапі Єгипет також увійде до нашого альянсу», — заявив Фідан турецьким ЗМІ.
Він зазначив, що чотири країни вже дотримуються спільної політичної позиції щодо регіональних питань.
Стратегічна архітектура
Мекканська ініціатива передбачає механізм колективної оборони, подібний до закріпленого у статті 5 Північноатлантичного договору, заявив турецький міністр.
Угода встановлює взаємні гарантії безпеки. Це означає, що напад на одну з держав-підписантів може спричинити надання військової, розвідувальної або матеріально-технічної допомоги з боку союзних держав.
Посадовці працювали над створенням цієї геополітичної структури протягом трьох років. Фідан уточнив, що пакт діє виключно як механізм стримування, а не як наступальний військовий блок.
«Відповідно до бачення нашого президента, ми не повинні обмежуватися трьома країнами. Ми маємо розвиватися і, за необхідності, об’єднати під єдиною егідою всі країни», — сказав Фідан.
Він додав, що держави-засновниці розглядатимуть заявки на приєднання в кожному конкретному випадку, щоб визначити довгострокову структуру альянсу.
Інституційні механізми
Для координації повсякденної діяльності альянсу в Саудівській Аравії буде створено постійний секретаріат.
До структури управління входитиме централізований військово-політичний комітет, до складу якого увійдуть міністри закордонних справ, міністри оборони та начальники генеральних штабів збройних сил країн-учасниць.
У майбутньому робочі групи приділятимуть особливу увагу співпраці в оборонній промисловості, обміну розвідувальною інформацією та оперативній сумісності збройних сил.
Також заплановано спільні військові навчання для узгодження роботи різних національних систем зв’язку й озброєння та відпрацювання потенційних сценаріїв бойових дій.
Угода передбачає, що будь-яке застосування положення про колективну оборону потребуватиме офіційного запиту про допомогу.
Після цього керівний комітет визначатиме масштаби залучення сил і засобів — від передання боєприпасів до розгортання чинних бойових підрозділів залежно від рівня загрози.
Регіональне сприйняття загроз
В Анкарі стверджують, що дипломати розробляли пакт незалежно від нинішніх бойових дій за участю «Ізраїлю», Сполучених Штатів та Ірану.
Фідан прямо заявив, що договір не розглядає Тегеран як потенційну ціль, віддаючи перевагу довгостроковій регіональній стабілізації, а не прямій конфронтації.
Включення до альянсу компонента морської безпеки в Червоному морі, ініційованого Саудівською Аравією, також пов’язує його з глобальними торговельними коридорами.
Нещодавно Ер-Ріяд скликав воєначальників із 40 країн для обговорення безпеки Баб-ель-Мандебської протоки, уникаючи водночас обговорення двосторонніх суперечностей із силами хуситів.
Участь Туреччини в переговорах щодо морської безпеки зумовлена її безпосередніми комерційними інтересами.
Анкара й надалі значною мірою залежить від безпечного транзиту вантажів через Суецький канал і Середземноморський басейн.