Переглянули сюжет про відвідини «челяддю народу» Ботанічного саду під прикриттям наспіх вигаданої легенди щодо буцімто «з'їзду партії». Історичний тусняк на минулому тижні затьмарив роль ХХ з'їзду КПРС з його вибуховим розвінчанням культу особи Сталіна: у київському Ботсаду з не меншою помпою ховали ненависне усьому прогресивному бидлу порохоботство.
Існуюча до цього лише у мареннях команди Зе партія челядників формувалася безпосередньо в першому ряду напнутого під шатами флористичних реліктів шапіто: вальяжні слуги у показово демократичному прикиді ніби гралися у «Монополію». Фішки-прізвища (поганяла?) нікому невідомих українців знічев'я кидали на камери вожді Разумков і Корнієнко. Можливо, у виборчій «сотці» є й гарні люди. Але коли суспільству повідомили про належність до партійної еліти СН квартального товстуна і добряка Юзіка та блогера і українофоба Макса Бужанського, у делегатів і гостей загриміли додолу щелепи. Від Юзіка – у заздрісному захваті, від Бужанського, як би це толерантніше, ‒ від шоку.
Адже відвертішого ворога своєї країни – пошукати! Цей войовничий сталініст, фанат Жукова і Януковича, ідеолог антимайдану, українофоб до мізка куприкової кістки буде тепер служкою народу у 25 мажоритарному виборчому окрузі славного козацького Дніпра.
І отой покруч буде обраним! Чули ж, що регіони накриває хвиля «напівлимонників»? Достатньо якійсь останній місцевій шкурі заявити про симпатію до «Слуг народу», кинути на Зе'общак $500 000, і шкура практично «в дамках», себто – «в шоколаді». Ні, мабуть таки – в дамках. На шоколад у шкур алергічне висипання.
«Нашестям підліткової безвідповідальності» назвав з'їзд СН Андрій Парубій, і поки-що-спікер має рацію.
От би мати нагоду на одне-однісіньке, суголосне моменту запитання до Зе – чи він дійсно глибоко у себе всередині вважає українців тупими лохами? Що 73 відсотки виборців саме такими себе й продемонстрували – інше питання, ми ж домагаємося з'ясування засадничих принципів найнятого не нами, але й для нас, управлінця. З існуванням котрого доведеться якийсь час, бажано недовгий, миритися нам усім.
Зокрема, у шапіто доведеться жити і якійсь частці не здатних сприйняти квартальний випендрьож державною політикою. Можливо, комусь «личить його кохання», але вихованому у пристойній сім'ї юристу і митцю, нехай і сумнівного жанру, ніяк не пасує обраний стиль спілкування з «незеленими» громадянами, що з усіх сил опираються примусовому залученню на концерт «Вечірнього кварталу».
Побіжне спостереження. Нормально, даруйте на слові, зорієнтована людина могла б і не помітити «особливого символізму» у проведенні партійних сходин народних служивих у Ботанічному саду. Уважніша могла би асоціативно вийти на «зелень», майбутнє буяння країни під проводом Зекоманди, зрештою, пов'язала би навколишнє квітуюче середовище із глобальним потеплінням. Шоумен з «Кварталу» перебуває у своєму власному світі – сакральність Ботсаду для слуг народу він вбачає в іншому: «… Ну і будемо саджати. Так що у цьому місці багато символізму».
Дивною здавалася б ця кореляція, якби не вже здійснене блазнем. Адже «зашібісь», «сдєлаєм іх вмєстє» і желєзняковський розгін Ради – гасла і вчинки з одного ряду. Хамських гасел і вчинків.
«З'їзд» викликав не лише медико-психологічні асоціації. Дзижчить ще одне цікаве запитання: на чиє бабло «делегати» лупасили трендову шаурму за обидві щоки і розкатували гольфкарами? Якісь же гроші коштували фуд-корт з кавою й розгорнута у Ботсаду президентська гримерка (яка, направду, більше б імпонувала модистці Юлії Тимошенко). Не вистачало ще, щоб і служивий презик повівся на косметичний антураж гей-парадів. Негарні підозри, дякувати богові, розвіялися – у гримерці приЗедента обвішували мікрофонами, а не робили фотогенічнішим. Хоч останнє в принципі вже неможливе. Портретними світлинами красунчика забитий інстаграм десятикласниць і недоступні для сторонніх очей стіни офісів. На виду вішати Зе'ікону, як ми пам'ятаємо, заборонено.
Не повіримо, що й ота зграйка миловидних гейш із нав'язливо зеленими бейджиками на кавунчиках обійшлася слугам на халяву. Беня? Чи на бабло попала чиясь інша кишеня, ще законспірована, але вже підбита фарбованим у зелене лисом?
Знаєте, кому не позаздриш? Ви тільки уявіть собі муки Льоні-Космоса, котрого просто таки перло до Ботсаду і однодумців по палаті! Панове, а у цьому щось таки є містичне: наш космонавт тепер – грузин, розбудовує партію «За щасливу Грузію», грузинський карлсон тепер – знову українець і теж клопочеться партійним будівництвом у «Русі нових сил». І скажете, оце на нас не наслане світовою масонською закулісою?!
О-о, наспів і черговий викид зеленого! Команда оголосила постпраймеріз і пропонує повідомляти про недостойних лідера кандидатів серед тієї сотні записних українофобів, гопоти і аферистів у наспіх склеєному списку майбутніх народних обранців.Знову ухиляння від відповідальності і безсоромне делегування обов'язків неписьменному бидлу. Щоправда, і на постпраймерізі, як продовженні оголошеного ще під час виборчих перегонів механізму стукацтва, піпл знову має шанс не хило підзаробити: здав корупціонера, 10 відсотків експропрійованого – твої.
Бачите, психічно хвора людина плювати хотіла на ленінське визначення матеріальності світу: у пошуках філософського каменю руку з ошпареним пальцем встромить у каструлю до самого ліктя, а залишками язика спробує облизати усі клямки у межах досяжності. У випадку із Зе клініка теж очевидна – бидло нервово посмикується в очікуванні продовження номеру з роялем. Невже ж пацани свої чупа-чупси не покажуть?! Покажуть, покажуть, женіть сумніви, ідеологічні ви наші.
Нумо, друзі, заперечуйте, але, як на нас, слід припинити безплідні пошуки української національної ідеї – вона нами вже оволоділа. Нею зґвалтована практично більшість нації і 73 її відсотки другий місяць тіпаються в оргазмі до зелених спалахів в очах. Що, питаєте, за ідея? Звичайний ідіотизм.
Вадим Демиденко