Продуктивність роботи знизилася у 60% народних обранців.
За час роботи XI сесії Верховної Ради зросла кількість депутатів-прогульників та парламентарів, які не голосують за закони.
Про це йдеться в дослідженні «Вокс Україна», який презентували в «Укрінформі».
Згідно з дослідженням, парламентські фракції показують різну динаміку ефективності. Так, «Слуга народу» втратила 3 відсоткових пункти коефіцієнта корисної дії, якщо порівняти з попередньою сесією, «Голос» — 10 пунктів, а фракція «Парламентська платформа за життя та мир» знизила свою ефективність майже на третину — із 64% до 45%.
Водночас десять чинних депутатів отримали 0% корисності через систематичні прогули або перебування під слідством.
«Депутати почали рідше з’являтися в залі, збільшився відсоток прогульників. Ми бачимо таку проблему: депутати присутні в залі, картка вставлена, але не голосують. Такий формат поведінки існував завжди, але якщо у 2019 це було 13%, то зараз — 22%. Тобто народні депутати є, але, по суті, не виконують свою задачу. Адже згідно із законодавством, депутат зобов’язаний натиснути хоча б одну кнопку», — каже авторка дослідження Дарія Колодяжна.
Як пояснили у «Вокс Україна», коефіцієнт корисності депутата — це показник, який демонструє, як народні депутати голосували за реформаторські закони у Верховній Раді. Високий рейтинг мають ті, хто підтримував прогресивні зміни, низький бал — ті, хто був проти або не голосував узагалі.
ККД розраховували так: спершу визначали перелік важливих реформаторських та антиреформаторських законопроєктів, а потім стежили за тим, за які саме законопроєкти голосував конкретний депутат, за що отримає бали.
Фінальний ККД рахується як відсоток отриманих депутатом балів від максимально можливої суми за весь період його каденції. Ідеальний показник — 100% — матиме депутат, який голосував за всі реформаторські закони й не підтримав жодного антиреформаторського.