Польське суспільство втомилось від українців. У своїй країні ми господарі, а за кордоном ми другий сорт.
Польща. Потяг Інтер-сіті Перемишль-Костшин.
10 годин від українського кордону до німецького через усю країну.
Шлях від Києва до Берліна вийшов не дуже приємним. Якщо на потяг Київ-Перемишль вдалось придбати купе, то на потяг Перемишль- Костшин на Одере вже за два тижні придбати купе було неможливо. 1 грудня неділя і потяг перевантажений пасажирами.
Ми їхали у знайомому для нас вагоні типу Інтер-сіті, але в Польщі продаються на нього ще і стоячі місця. В неділю студенти забили усі куточки вагона стоячи та на проході сидячи.
Побачив що польське суспільство втомилось від українців. Молодь ще реагує нормально, а середній вік та старші, не дуже. По поглядах та жестах видно зневагу. Майже ніякої поблажливості до українця та і до інваліда українця теж. Треба по декілька разів в вагоні кафетерії повторити прохання щоби присоромити поляка і він зрушився з місця.
Побачив сам відкриту зневагу до українців.
Один поляк сусід, показово намовляв гучно комусь голосові смс с висловлюваннями, як йому набридлі ці «курви українці» які усюди, квитка вільно не придбати та ще і розмовляють російською.
Він показово звертався до українок сусідок на англійський. Я відчув себе сьогодні дійсно другим сортом. Мабуть, майже третім, тому що не соромлячись сусід поляк на підпитку, вголос висловлював по телефону образу до українців. Я в житті вже це проходив, тому що 20 років мандрую по світу.
Тільки такими прикладами можливо навчити молодь любити Україну.
В Польщі, та і в усіх інших країнах, поважають українців тільки з грошима.