Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань (далі ССЗ – ред.). За даними ВООЗ, тільки в 2011-2012 від ССЗ померло 440 тисяч українців.
Дані інформаційного порталу лікарів «Медстрана» ще більш невтішні. Так, у 2009 році Україна втратила більш ніж 460 тисяч людських життів внаслідок смертності через ССЗ. Щодо захворюваності на хвороби системи кровообігу в цілому, то в 2009 році було зареєстровано 5 271,8 випадків на 100 000 населення з діагнозом, встановленим вперше в житті. Відповідно, поширеність ССЗ становила 56 274,0 на 100 000 населення.
Академік Національної академії медичних наук України, директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» Віктор Коваленко на засіданні Президії НАМН в Києві 30 вересня 2016 року повідомив, що «судинні захворювання становлять основну проблему сучасної медицини не лише в світі, а й в Україні».
Головна теза лікаря – рівень смертності від серцево-судинних захворювань в останні роки невпинно зростає. Для нашої держави цей показник перевищив 1000 чол. на 100 000 населення і становить близько 68% загальної структури смертності. Також він втричі перевищив рівень смертності через онкологічні й інші захворювання, зазначив Коваленко.
За наведеними академіком цифрами, у структурі причин смерті при ССЗ на 2015 рік переважала ішемічна хвороба серця – 68,9%, частка цереброваскулярної хвороби –19,7%, мозкових інсультів — 8,3%; інфаркту міокарда (усі форми) – 2,5%.
Таблиці з онлайн-видання медичних фахівців «Аптека»
Нам не вдалося знайти «свіжої» офіційної статистики щодо рівня поширеності й смертності українців від ССЗ на сайті Міністерства охорони здоров’я. Можливо, така політика «нерозголошення» – спосіб приховати справжній масштаб проблеми.
Натомість під час пошуків ми натрапили на Наказ МОЗу № 564 від 13.06.2016, де зазначено: «В Україні смертність від ССЗ станом на 2013 рік становила 957,3 на 100 тис. населення, що дещо менше, ніж у 2009 році – 1002 на 100 тис. населення». Таку динаміку «на зменшення» в міністерстві пов’язують із позитивними діями законодавства.
– Зменшення смертності ймовірно пов’язане зі зменшенням поширення тютюнокуріння внаслідок прийняття сучасного законодавства, спрямованого на заборону реклами, паління у громадських місцях і значне зростання вартості тютюнових виробів, – ідеться в документі.
Під час роботи над матеріалом видання знайшло у себе в архіві минулорічне інтерв’ю з Любомиром Ткачем, лікарем виїзної кардіологічної бригади, завідувачем дистанційно-діагностичного кардіологічного центру, старшим кардіологом станції швидкої медичної допомоги в Полтаві.
Він наголошує, що рівень серцево-судинних захворювань був і є високим. ССЗ забирають кількість життів, еквівалентне населенню середнього обласного центру.
– За рік через серцево-судинні хвороби в Україні помирає півтори Полтави, два Тернополя або місто Миколаїв. Це – півмільйона народу. Від гострих хвороб – інфаркту й інсульту – 50 тис. смертей серед людей молодого віку, – Ткач.
Фото Любомира Ткача з сайту «Професія-лікар».
За словами кардіолога, така кількість смертей – катастрофа, яку можна прирівняти до епідемії.
Проблема також полягає в недостатній увазі до ССЗ, які й надалі мають статус так званих «тихих» або раптових хвороб. Одна з найголовніших причин виникнення й значного поширення ССЗ – напружена психологосоціальна ситуація, надмірний стрес. Через нього порушується функціювання внутрішньої оболонки судини. Починають приклеюватися бляшки, накопичується холестерин, виникає атеросклероз (хронічне захворювання, що уражає переважно великі артеріальні судини. Характеризується ущільненням артеріальної стінки за рахунок розростання сполучної тканини через відкладення жовтої жирової речовини на внутрішній поверхні стінок артерій, утворенням «атеросклеротичних бляшок» – авт.).
ССЗ тим важче виявити, що часто-густо хвороби (як-то інфаркт) проходять асимптомно (без клінічних проявів, симптомів – авт.). Якщо хворобу не діагностують і не вчиняють профілактичних заходів, розвивається тромб, каже медик. Якщо тромб відривається й закупорює постачання крові до серця – шансів врятувати людину майже немає.
Знизити ризик захворюваності на серцево-судинні хвороби можна за допомогою профілактичних заходів. Після 30 років Любомир Ткач радить слідкувати за трьома рівнями – кров’яного тиску, холестерину та глюкози в крові.
– Процедура визначення рівня холестерину – дешева й проводиться в лікарні за місцем проживання. А проблеми з кров’яним тиском мають понад половина населення. Їсти й пити можна все, але в міру, – говорить Ткач.
Також покращити стан здоров’я допомагає так званий «позитивний» стрес – веселощі, гарні емоції. Він знижує рівень адреналіну в крові, додає лікар.
Насамкінець зазначимо, що унікального рецепту профілактики ССЗ немає. Щоб уберегти свої серце й судини, слід пам’ятати й дотримуватися елементарних звичок здорового харчування, давати організму помірного фізичного навантаження й час від часу обстежуватися в лікаря.
Відмова від шкідливих звичок, нездорового способу життя, переїдання разом із фізичною та розумовою активністю є запорукою вашого всебічного здоров’я. Позитивні емоції, радість від життя, спокій та щастя мають величезне значення для здорової роботи організму на довгі роки.
Бережіть себе і будьте здорові!
Сергій Нагорний