Саме цим ми й займаємося щоденно.
Економіка вмерла, а ми радіємо успіхам Банкової, яка виканючила чергову подачку у Заходу.
Воюють тільки бідні. Хитрі, і хто обслуговує правлячу верхівку та краде — всі під бронею.
На фронті традиційно не вистачає зброї й амуніції. Підрозділи без ротації й критично недоукомплектовані особовим складом, бо мобілізація зірвана. А ми продовжуємо волати про перемогу, яка чекає нас за ближчим поворотом.
Я б сказав, що ми не тільки примітивне суспільство, ми ще й і суспільство з явним і стійким розумовим відхиленням.
Зрозуміло, що не всі. Є одиниці, які ще не припинили спроб привнести у цей морок, хоча б трохи здорового глузду. Але ж за байдужістю і сірістю більшості, ці спроби так і залишаються бути тільки спробами.
Думаю, що не слід витрачати свого часу та нерви на умовляння натовпу прислухатися до здорового глузду. Треба просто дочекатися, коли все остаточно накриється мідним тазом. Коли почнуться погроми та справжній хаос. Коли хитродупих покидьків люди стануть забивати палками прямо на вулицях. От тоді і потрібно починати діяти згідно з новими обставинами і обов’язково з поправкою на вітер.
…Це не емоція. Це прагматичний висновок. Так буде краще для всіх.