Політолог Владислав Дзивидзинський заявляє, що якщо українська влада не надасть правової оцінки фактам торгівлі мережі супермаркетів "АТБ" в Криму під вивіскою "ПУД", то це може викликати непорозуміння у колах європейських лобістів санкцій проти Російської Федерації за незаконну анексію півострова.
Дану думку висловив політолог на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, коментуючи факти, оприлюднені депутатом Верховної Ради України Віталієм Купрієм, передають Українські Новини.
"У той час, коли західні партнери проводять більш менш системну та послідовну політику фінансового тиску на Російську Федерацію і контрольовані нею самопроголошені Луганську та Донецьку "народні республіки", з боку українського бізнесу прекрасно ведеться торгівля через мережу супермаркетів "АТБ" на території Криму та ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей) під назвою мережі магазинів "ПУД", - написав Дзивидзинський.
Він нагадав слова Купрія про те, що власнику мережі "АТБ" Геннадію Буткевичу "загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років за умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України". І додав, що прокуратура Криму (у Києві), внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЕРДР) відомості про злочини за ознаками ст. 110 Кримінального кодексу України.
"Спочатку мені здалося, що можливо, це черговий переділ великого бізнесу. Але вивчення персони Буткевича та діяльності його бізнесу на окупованій території довели зворотне. Адже існують докази сплати величезних податків (з огляду на масштаби бізнесу) в казну тієї держави, та її утворень, з якої ми ведемо війну, є докази "дуже тісної співпраці" Геннадія Буткевича з прокуратурою Сумської області (як мінімум), при цьому немає ніяких офіційних заяв від представників або власників бізнесу щодо заперечення цієї інформації", - підкреслив політолог.
На його думку, якщо факти, озвучені Купрієм, стануть надбанням функціонерів євроінституцій, які є авторами та лобістами антиросійських санкцій, то в черговий раз "настане повне розчарування у можливостях української влади робити необхідні правові дії для забезпечення правового порядку при веденні бізнесу".
"Це в свою чергу лише збільшує в прогресії ризики будь-якого економічного співробітництва з Україною! Це й не дивно, бо якщо співвласник великого бізнесу може "підгодовувати" цілі силові структури, або просто "тримати на зарплаті" потрібних чиновників для забезпечення нормального функціонування свого бізнесу , то про які правила гри, правові гарантії, якісні економічні зміни, або боротьбу з корупцією може йти мова?" - зазначає експерт.
"Зараз можна сподіватися, напевно, лише на НАБУ (Національне антикорупційне бюро України). І навіть не у розрізі реальної боротьби, адже зроблено все, що б в питанні реального доказу таких справ до засудження, залишити НАБУ "беззубим". Максимум можна розраховувати на те, що відносна незалежність певних структур зробить розголос досить великим, щоб ризик втрати міжнародної фінансової підтримки став більше, ніж "опіка" таких бізнесів", - резюмував Дзивидзинський.