От і в моєму випадку війна розставила все на свої місця і визначила хто є хто
Отже, через місяць від початку повномасштабного вторгнення мені в ПП написав п. Сергій , який через численні та безглузді суди вже тривалий час намагається забрати приміщення мого Благодійний Фонд "Уляни Кузик".
У своїх повідомленнях п. Сергій запевняє, що немає наміру сваритись у такий важкий час для країни і забирає всі претензії на це приміщення, тож суд має закрити цю справу. Я була приємно вражена цим вчинком та подякувала п. Сергію за таку позицію. І вже якщо чесно видихнула з полегшенням, адже розгляд цієї справи забирав в мене багато часу та сил.
Але не тут то було... на жаль. Сьогодні я прийшла до суду франківського району, за запрошенням на ПОДАЛЬШИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ!
Зв'язалась із п. Сергієм, розказала за ситуацію, перепитала чи він передумав, відповів що ні і допоможе розібратися в ситуації.
Результат : сьогодні на розгляд справи адвокат п.Сергія не з'явився, а суддя п.Мартіянова маючи всі підстави для закриття справи, не закрила її і просто залишила позов без розгляду, тобто тепер позивач матиме можливість для подачі апеляції.
Усі докази, що я нічого не порушила і зробила все закономірно є представлені суду, позивач запевняє що забирає претензії і не має наміру судитись далі та на справі зовсім протилежне, тож я не розумію які наміри в п.Сергія і чим керується суддя Мартіянова в цій справі?
Прошу щиро усіх допомогти в розголосі цієї справи, бо бачу що під час війни відбувається щось дуже дивне та не справедливе в країні.
Дякую !