Піар серед руїн: навіщо Зеленському чергове шоу?
Що це було і для чого?
Дивлюся на ці фото й реально не розумію: чи то Зе сам створює собі цю віртуальну реальність, чи то його оточення настільки старанно створює її для нього. Але шоумен залишається шоуменом, і ми вкотре побачили чергову серію серіалу про Голобородька.
І справа навіть не в тому, що президент пограв у настільний теніс чи постріляв із лука. Питання в іншому: що нам цим хочуть показати й чому саме зараз?
Бо поки нам знову продають образ великої «потужності» та супергероя з кіновсесвіту «Кварталу 95», більшість людей живе в зовсім іншій — жорстокій — реальності сучасної України.
Війна, втрати, постійні корупційні скандали та практично повна безвідповідальність тих, хто ухвалює ключові рішення й розпоряджається величезними бюджетними коштами. Причому значна частина фінансових можливостей нашої держави сьогодні тримається на допомозі партнерів. Частина цих грошей надається у формі позик і створює довгострокові фінансові зобов’язання, за якими Україні ще доведеться розраховуватися в майбутньому. А от персональної відповідальності за те, наскільки ефективно використовуються ці мільярди, хотілося б бачити значно більше.
Мені періодично доводиться відвідувати різні лікувальні та реабілітаційні установи й бачити, з якими проблемами стикаються поранені військові та люди, які дістали інвалідність унаслідок війни. І там зовсім інша Україна.
Лікування, протезування, реабілітація, бюрократія, доступність і купа звичайних побутових проблем, які ніхто не надто поспішає вирішувати. А про деякі речі, складається враження, взагалі краще мовчати, бо ще виявиться, що говорити про проблеми під час війни — це «зрада».
З мобілізацією та ротаціями в нас, напевно, також проблем немає. Фронт усім забезпечений, військові не виснажені, у тилу все чудово, а країна повністю готова до оборони. Корупціонери покарані, винні у провалах понесли відповідальність.
Приблизно так і виглядає ця віртуальна Україна з кіновсесвіту «Кварталу 95». Україна вже майже всіх перемогла, усі проблеми вирішила, а весь світ стоїть перед нами на колінах у позі глибокої подяки.
Щоправда, залишаються ще якісь невдоволені, які постійно ставлять незручні запитання. Але й тут усе просто: не подобається — «порохобот», критикуєш — «зрадник», ставиш незручні запитання — розхитуєш країну під час війни. Так набагато простіше, ніж відповідати на самі запитання.
І найбільша проблема навіть не в самому Зе, а в тому, що досі є достатньо людей, готових жити в цій віртуальній реальності й аплодувати кожній новій серії.
А справжня Україна тим часом стоїть у руїнах, по коліна в крові. Фронт, могили, шпиталі, поранені, протези, зруйновані міста, виснажені військові та їхні сім’ї — це також Україна. Тільки ця картинка значно менше підходить для красивого піару.
Тому в мене залишається те саме просте запитання: що це було і для чого?
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»