Вірю в Перемогу України у війні. Але на економічному фронті маємо доволі скромні результати.
Пам'ятаєте анекдот?
"- Больной перед смертью потел?
- Потел.
- Очень хорошо".
Вірю в Перемогу України у війні. Але на економічному фронті маємо доволі скромні результати.
Зараз економіка, як і армія, тримається на двох стовпах: зовнішній допомозі та власних внесках людей. Якщо прибрати донорів та гастарбайтерів (у випадку з армією волонтерів) - справи будуть вкрай кепські, бо економіка України не витримає.
Виклики ті самі:
Так вже було у 1990-х. Тоді випливли завдяки корупції, олігархам та "тіньовій економіці", радше ніж дякуючи розумній стратегії.
Зараз усе набагато гірше, ніж у 1990-х. Бо демографія жахлива, промислового спадку від СРСР вже немає, а пропонована аграрно-айтішна модель не потребує багато населення.
Усе це можна виправити. Сингапур чи повоєнна Німеччина піднімалися з ще більших злиднів. Але для цього треба дієва програма, яка б запропонувала майбутнє для мільйонів українців.
Поки що такої не бачу.
Може, зараз не на часі. Але цілком може статися прикра несподіванка. З закінченням війни скінчаться і безмежні донорські бюджети, а далі виживайте як знаєте. Ось тоді вже точно буде не до планів розбудови.
Сорі за песимізм щодо економіки. Вірю в силу українців, у ЗСУ та нашу Перемогу!