Поки триває війна, суспільству потрібна консолідація, а не нові суперечки
Нав’язливе бажання скасувати 8 березня вже межує з повним абсурдом. Поки люди виживають під щоденними обстрілами, поки матері вивозять дітей від війни, а сотні тисяч ВПО не знають, де зимуватимуть наступного року, — ми знову воюємо з календарем. Це не ідеологічна боротьба. Це абсурд чистої води.
Освітній процес розірваний війною. Ринок праці знекровлений. Люди виснажені. А дехто замість вирішення проблем пропонує нову тему для сварок у соцмережах.
Мені кажуть, що це частина «культурного фронту». Ні, це не фронт. Це спроба розхитати суспільство зсередини. Це неповага до тих жінок, які зараз на фронті, в тилу, у госпіталях чи в еміграції чекають на підтримку, а не на «перейменування дат».
Варто припинити роз’єднувати українців. Наше завдання — консолідація та допомога, а не створення штучних інформаційних приводів.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»