Фейкова суддя Гольник постане перед ВРП
Фейкова суддя Гольник 12 липня постане перед Вищою радою правосуддя.
У дисциплінарній справі, відкритій за заявою редактора Останнього Бастіону Геннадія Сікалова.
Не здатна захищати себе особисто у зв’язку з відсутністю необхідного суддівського фаху та знань, фейкова суддя Гольник залучила до участі у справі адвоката. Який, на її думку, досконало володіє необхідними якостями, бо є представником групи так званих «поросят».
Разом з якими фейкова суддя відкривачка Гольник уже бачить себе на чолі «очищеної» та «реформованої» ВРП.
Вочевидь в лікарні імені Павлова у Києві, чи у Мальцева в Полтаві нещодавно випускний бал був. Бо звідки такі реактивні амбіції до реформування та очищення ВРП? Хай бог милує таких «очисників». Або лікарі з спеціальною психіатричною освітою.
Читаючи пости цього фейкового непорозуміння, відчуваєш когнітивний дисонанс.
Бо не може подібного бути.
Гольник, яка всю свою фейкову історію побудувала на «боротьбі» ще з одним непорозумінням Мамаєм, з піною у рота доказуючи те, що їй Мамай пропонував хабаря, нарешті, під фактами відкритих проти неї кримінальних справ, спромоглася визнати очевидне, про що Останній Бастіон говорить більше трьох років - вона сама провокувала Мамая на дачу хабаря, що прямо суперечить частині 1 статті 271 КПК.
Кримінальний Кодекс України в статті 370 закріплює відповідальність за провокацію підкупу ( підбурювання), обіцянки або надання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, або ж надав цю вигоду.
Відповідно до сформованої позиції ЄСПЛ - державний інтерес не можна використовувати в якості обґрунтування використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації , внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.
ВС України у своїй практиці в основному керується позиціями ЄСПЛ щодо критеріїв розмежування провокації правоохоронних органів і контролю за вчиненням злочину.
Фейкова суддя Гольник, яка кілька років брехала стосовно відзнятого під час НСРД та опублікованого нею відео, нарешті спромоглася визнати, що НСРД, за заявою Гольник, відбувалися під наглядом прокуратури. Частина 1 ст. 387 Кримінального кодексу України декларує кримінальну відповідальність за розголошення даних оперативно - розшукової діяльності або досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний кодекс України за замовчуванням містить заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчий чи прокурор надали письмовий дозвіл.
Формально злочин вчинений фейковою (бо справжні судді не знають відкривачку, чи вкрадений у старенької гараж, але знають ККУ і КПК України, і не тільки) суддею Гольник відбувся, оскільки вона розголосила відомості НСРД, всупереч вимогам ст. 222 КПК України та пункту 2 статті 387 ККУ.
Чи є у непорозуміння з амбіціями «рехформатора та очистителя» письмовий дозвіл прокурора на розголошення таємниці слідства, - встановить слідство.
І насамкінець. Не знаю як вас, але мене особисто уже доконала ситуація, коли «соросята», «поросята», «чебурята» та інші «генії» сучасності шляхом маніпуляцій суспільною думкою, під тиском та прикриттям різноманітних іншодержавних представництв, намагаються інтегрувати в здорові органи державної влади придурків з метою створення некерованого суспільством, але керованого ними, хаосу.
І яскравий тому доказ Гольник.