Вулканічна система Єлловстоуна — один із найбільших і найретельніше відстежуваних вулканічних регіонів на Землі.
Дослідники детально розписали хронологію подій, які відбуватимуться щохвилини, якщо вулкан «Судного дня» в Єлловстоуні все-таки вивергнеться.
Вулканічна система Єлловстоуна — один із найбільших і найретельніше відстежуваних вулканічних регіонів на Землі, а Єлловстоунську кальдеру часто називають вулканом Судного дня. Під територією національного парку, як відомо, залягає великий резервуар частково розплавленої породи. У самому регіоні щорічно фіксують тисячі землетрусів, а також коливання гідротермальної активності, пише Daily Mail.
Більша частина цієї активності, за словами вчених, є нормою і не свідчить про наближення виверження. І все ж у новому дослідженні професор Ілан Келман з Університетського коледжу Лондона та доцент Метью Блекетт з Університету Ковентрі детально описали хронологію виверження вулкана Судного дня: від передвісників виверження до самої катастрофи та її наслідків.
За 2 місяці до катастрофи: вчені фіксують серію різких сплесків, які порушують зазвичай спокійні хвилеподібні лінії, що реєструються датчиками сейсмічної активності в Єлловстоуні;
за 1 місяць до події: рій землетрусів продовжує переміщуватися вгору з глибоких надр Землі — ймовірність того, що катастрофа відбудеться протягом трьох місяців, зростає з 6–9 % до 21–27 %;
за 3 тижні до події: вулканічна активність різко посилюється, а робота гейзерів стає дедалі непередбачуванішою;
за 2 тижні до події: вчені заявляють, що ймовірність катастрофи в найближчі три тижні становить 85–92 %, а рівень загрози вулкана підвищується до стадії «спостереження»; оголошується евакуація, що охоплює територію в радіусі 100 кілометрів за межами Єлловстоунського національного парку;
момент виверження: із новоутворених тріщин піднімаються хмари пари, що розширюються; перегріта магма викидає на величезну висоту пару, бруд та уламки гірських порід. Через кілька годин насичена газами магма з температурою 650–800 °C проривається крізь розтріскану поверхню. Величезний стовп виверження піднімається в атмосферу на висоту до 50 кілометрів. Попіл спочатку розлітається в усі боки, поширюючись на сотні кілометрів, а потім вітри підхоплюють його й за добу розносять на тисячі кілометрів у напрямку вітру;
через кілька годин після виверження: розжарені, стрімко рухомі потоки суміші газу, попелу та уламків порід поширюються на десятки кілометрів, спопеляючи дерева та ліси, а також вкриваючи все навколо шаром гарячого попелу та пемзи;
через 3 дні після виверження: значна частина Північної Америки опиняється зануреною в темряву, а в найближчих штатах спостерігається катастрофічна ситуація; мешканці інших континентів із тривогою спостерігають за яскравими червоно-помаранчевими світанками та заходами сонця;
через 7 днів після виверження: фіксуються збої в роботі електромереж, насосів для перекачування води, систем очищення стічних вод, систем опалення, автозаправних станцій, а також мереж мобільного зв’язку та інтернету. Полиці супермаркетів порожніють, оскільки регіональні та національні ланцюги постачання починають руйнуватися;
через 14 днів після виверження: криза перетворюється на боротьбу за виживання, оскільки повторні випадання попелу блокують дороги, перевантажують дренажні системи та пошкоджують дахи. Аеропорти на більшій частині Північної Америки залишаються закритими або працюють із серйозними перебоями; залізниці, вантажні термінали та фермерські господарства ледве справляються з навантаженням. Худоба та посіви гинуть під шаром попелу;
через 4 місяці після виверження: у багатьох людей спостерігаються подразнення очей і біль у горлі, а населення стикається із серйозними ризиками для здоров’я. Нестабільність повітряного сполучення та транспортних мереж у поєднанні з втратами в сільському господарстві, збоями в роботі бізнесу та витратами на відновлення провокує банківську та страхову кризи;
через 10 років: люди адаптувалися до переважно аграрного способу життя, навчившись обробляти землю та вирощувати коренеплоди, зернові й бобові культури; тим, хто споживає м’ясо, довелося полювати на велику дичину, дрібних птахів і ссавців; кількість передчасних смертей, спричинених виверженням та його наслідками, може становити від 0,7 до 1,3 мільярда осіб;
через 1 мільйон років: передбачається, що до цього часу Землю може відвідати представник гіпотетичної цивілізації майбутнього; на той момент люди покинуть планету вже 150 000 років тому.